Повідомлення «Мова та історія: взаємозв’язок»

Життя мови. Кожна мова, якою розмовляють люди – це літопис історії народу. Коли в побуті, в побуті з’являються нові предмети і поняття, то в мові з’являються нові слова. А коли щось зникає з життя людей, то з мови зникає і слово, яке позначало дану річ, поняття, явище …

Зникнення слів у мові. Наведу в своєму повідомленні приклад такого. Хто тепер знає і вживає слово «прес-пап’є»? Мало хто. Слово це знайоме лише любителям старовини, антикварних речей. А ось в 19-м столітті це слово було знайоме кожному грамотній людині, який добре вмів читати і писати. Прес-пап’є – це письмове приладдя, прес, знизу якого кріпилася промокальний папір. Цим предметом промаківающімі чорнило, після того, як написали щось чорнильним пером на аркуші паперу.

Сьогодні на столі у будь-якого школяра ми побачимо пенал, авторучку, ластик, фломастери, але вже не зустрінеш чорнильниці з пером. І жоден з моїх однокласників не зміг мені відповісти на питання, що ж таке прес-пап’є. Тільки мій тато сказав, що сьогодні такі штучки використовують деякі люди тільки для краси: щоб притискати паперу на столі, щоб вони не розліталися від вітру. Рідкістю став предмет, і точно так же рідкістю стало і слово в мові.

Нові слова в мовах. А років сімдесят тому ніхто з школярів не знав і слова «фломастер». Адже тоді всі малювали поголовно тільки олівцями. У дитинстві мого тата не було і слова «смартфон»: сьогодні це іноземне слово вже міцно увійшло в наші розмови. Життя прагне вперед, і нові слова з’являються в українській мові. Їх запозичують з інших мов, придумують заново, відроджують старовинні вирази, наповнивши їх новим змістом … Мова не стоїть на місці, а розвивається, як сама людина.

Посилання на основну публікацію