Образ Оксани в повісті «Ніч перед Різдвом»

Твір «Ніч перед Різдвом», в значній мірі, базується на улюбленому письменником українському фольклорі, в цій історії чітко видне повсякденне життя народу України, його:

  • звичаї;
  • повір’я;
  • традиції, приурочені до різдвяного свята.

Головний герой повісті, молодий, щирий і життєлюбний коваль Вакула, який давно мріє про одруження з дочкою шановного в селі селянина Чуба. Дівчину звати Оксана. Як розповідає сам хлопець, у цій дівчині для нього полягає весь світ, вона є для нього і матір’ю, і батьком, і абсолютно всім, чим він дорожить на світі.

Оксана ще дуже юна, їй поки не виповнилося й сімнадцяти років, але і в її рідному селі, і за його межами всі не перестають говорити про її незвичайну красу, яка неминуче розвиває в дівчині такі якості, як:

  • крайній егоїзм;
  • самозакоханість;
  • зарозумілість по відношенню до оточуючих.

Автор згадує про те, що місцеві молоді люди всіляко намагаються сподобатись Оксані, однак надмірно горда й неприступна красуня різко відштовхує всіх, не бачачи в цих юнаках жодного, хто був би дійсно гідний для неї.

Дочка Чуба нерідко годинами стоїть перед дзеркалом, захоплюючись власною привабливістю і розглядаючи себе. Дівчина анітрохи не сумнівається в тому, що, вийшовши заміж, вона надасть майбутньому чоловікові величезну честь і той згодом стане балувати її всіма способами і від душі милуватися її зовнішністю.

Зарозуміла Оксана протягом тривалого часу просто не помічає закоханих очей коваля Вакули. Пропозиція хлопця стати його дружиною дівчина сприймає з відвертим глузуванням, вона зовсім не збирається погоджуватися, абсолютно не вважаючи звичайного сільського хлопця вигідною партією для себе.

Бажаючи пожартувати над хлопцем, Оксана вимагає доставити їй ті черевики, які носить сама імператриця, тільки в такому випадку вона негайно обвінчається з Вакулою.

Дівчині навіть не спадає на думку, що відкинутий нею наречений вирішить хоча б спробувати виконати її умову. Оксана майже відразу забуває про свої слова.

Сам коваль, почувши розпорядження Оксани, робить висновок про те, що розпещена красуня анітрохи його не любить, а лише без сорому знущається і над ним самим, і над його почуттями до неї.

Вакула вже готовий відмовитися від дочки Чуба, переконуючи себе в тому, що в селі є чимало й інших симпатичних і добрих дівчат, тоді як Оксана любить тільки вбиратися і ніколи не зможе стати хорошою господинею. Проте, юнак не в силах забути цю дівчину, в його вухах постійно звучить її життєрадісний сміх.

У той же час Оксана, почувши про те, що Вакули нібито вже немає в живих, несподівано для себе не може заснути протягом всієї ночі, і до ранку вона розуміє, що по-справжньому закохана в цього хлопця, хоча раніше і демонструвала йому своє презирство.

Адже, незважаючи на весь свій егоїзм і гордість, Оксана залишається і звичайної сільської дівчиною того часу, яка представляє себе в подальшому житті дружиною і матір’ю, яка сумлінно займається домашніми справами.

Наступного дня, стоячи в церкві, вона відчуває всіляку гамму почуттів, серед яких і печаль, і тривога, і надія на те, що коваль насправді все ж живий.

Коли Вакула знову наближається до неї, Оксана опускає сумні очі, і всі визнають, що визнана сільська красуня ще ніколи раніше не була настільки хороша.

Дівчина твердо впевнена в тому, що вона нарешті зустріла свою долю і справжнє кохання, і читачі багатьох поколінь не залишаються байдужими до її краси і чарівності, яка особливо яскраво проявляється в заключних сценах повісті.

ПОДІЛИТИСЯ: