Доповідь про лицарську зброю і обладунки

Лицарське зброю відноситься до часів середньовіччя, тоді ще не було винайдено порох і не використовувалась вогнепальна зброя

Лицарі використовували холодну зброю: спис, меч, арбалет, алебарду. А обладунки повинні були захищати їх від ударів холодної зброї.

Лицарі билися в прямій сутичці один на один. І результат цього поєдинку залежав не тільки від сили і спритності лицаря, але і від потужності його зброї та фортеці його обладунків.

Меч

Меч – перше і головне зброю лицарів. У давнину батько або старший родич одягав юнакові на пояс меч – це означало посвячення в лицарі. Меч є одним з головних символів лицарської епохи. Меч – це холодна зброя з прямим клинком довжиною більше 60 см, призначений для колючих і рубають ударів.

Дворучні мечі (їх утримували двома руками) – це найважчі мечі вагою 3-5 кг, довжиною 120-160 см. Таким мечем можна було перерубати древко списа або пробити суцільні обладунки, але щоб володіти таким мечем потрібна була велика сила.

Одноручні мечі були набагато легше дворічних і важили трохи більше 1 кг, були коротше, використовувалися в основному для нанесення рубають ударів.

Мечі були дуже гострими, настільки, що ними можна було з одного удару відсікти руку або голову.

Меч з лицарських часів символізує справедливість, правосуддя, гідність, силу, мужність.

Спис

Спис – це метальний, що коле або колючо-рубає зброю, яке складається з древка (дерев’яної частини) і наконечника – гострої металевої частини, яка використовувалася для ураження противника. Довжина списа становила 3-4 метра. Списи були легкі (для метання) і важкі (для ближнього бою).

Спис на сьогоднішній день є символом войовничості, кинути спис в бік противника-означає почати війну.

Алебарда

У алебарди теж є древко і гострий металевий наконечник, алебарда – це поєднання списи, сокири і багра. У бою можна було використовувати всі якості алебарди – колоти гострим наконечником списа, рубати лезом сокири, а крюком стягувати вершника з сідла.

Алебарди довго після закінчення лицарської епохи використовувалися, як Парадно церемоніальне зброю.

Арбалет

Арбалет – це цибуля з механізмом зведення і спуску тятиви. Арбалет перевершує цибулю по точності, дальності і силі пострілу, але поступається за швидкістю стрільби.

Обладунки

Обладунки – це лицарський шолом, кольчуга або бригантина і лати. Вони призначалися для захисту лицаря від ударів суперника. Обладунки одягали не тільки на лицаря, але і на його коня. Битися в таких обладунках важко і незручно.

Шолом закривав всю голову залишаючи тільки вузьку щілину для очей.

Кольчуга – сорочка пов’язана із залізних кілець. Вага кольчуги з коротким рукавом довжиною до середини стегна 7-10 кг.

Пізніше лицарі використовували ще бригантини – обладунки на тулуб, що складаються не з кілець, а з металевих пластин, закріплених на тканини.

Металеві пластини на руках називалася наручі, на ногах – поножі.

Посилання на основну публікацію