Аналіз вірша Блоку «Входжу я в темні храми»

У 1902 році Олександром Блоком був написаний вірш “Входжу я в темні храми …”, який був створений під впливом філософських течій того часу. Тому не дивно, що між рядків вірш таїть глибокий зміст: розкриття законів буття і місії людини в цьому світі.

Ключовою темою більшості віршів поета була Прекрасна дама, її очікування і почуття до цього ідеального образу – поезія “Входжу я в темні храми …” не виняток. Автор описує момент очікування своєї мрії, томління від усвідомлення швидкої зустрічі і душевні переживання, які пов’язані з цим. Він, намагаючись глибше виразити ступінь хвилювання, вживає метафори, алітерацію, епітети, посилюючи вжиті у вірші слова, наповнюючи їх і надаючи множинну гаму відтінків. У якийсь момент читач розуміє, що і образ Ідеальною жінки, і сама зустріч існують тільки в уяві А.А. Блоку. Він тішитися своїми мріями, розуміючи, що їм не судилося збутися в реальному житті, але, тим не менш, поет не засмучується, а черпає в своїх надіях натхнення і силу, як творчу, так і життєву.

Образ Прекрасної дами, використовуваний Блоком, має як пряме значення, яке вказує на жінку, про яку мріє поет, так і переносне – він укладає в цей образ інший зміст, філософський. Під ім’ям Вічної Дружини автор також розуміє синкретичний образ Світової Душі, самого життя, мрії і надії, яка може і не існувати зовсім, але бути джерелом прекрасного і світлого, того, що має цінність в законах світобудови.

ПОДІЛИТИСЯ: