Червоний вовк – короткий опис

У природі існує безліч видів тварин, кількість яких на планеті не просто зменшується, але і може дійти до нуля. Серед них і дивовижний представник родини собачих – червоний вовк, якого ще називають гірським.

За своїм зовнішнім виглядом червоні вовки нагадують лисицю, шакала і, звичайно ж, вовка одночасно. Тварини досягають 110 см в довжину і плюс ще близько 50 см хвоста. Маса червоного вовка може становити 17-21 кг.

Вже з назви зрозуміло, що у цієї тварини рудувата забарвлення, хоча в залежності від того, де саме мешкає вовк, відтінок може змінюватися. У червоного вовка загострена морда, великі вуха, довгий темний хвіст, як у лисиці, пухнаста шерсть.

Є й інші особливості. Кількість корінних зубів у гірського вовка менше, а число сосків більше, в порівнянні з іншими видами.

Живуть ці представники 10 видів сімейства псових в горах Центральної і Південної Азії: в Індії, Монголії, Китаї, Росії, В’єтнамі, Таїланді, Малайзії, Тибеті, Непалі, на острові Суматра і деяких інших місцях. На жаль, тільки в Індії популяція червоних вовків стабільна, у всіх інших місцях ці красиві тварини вважаються зникаючими.

Живуть червоні хижаки дружними разновозрастними зграями до 12 особин, полюють в основному вдень, а їх здобиччю можуть бути як дрібні ящірки і гризуни, так і великі антилопи, бики і олені. Влітку червоні вовки не відмовляються і від рослинної їжі.

Маленькі темно-коричневі вовченята народжуються сліпими і нагадують звичайних цуценят. Відбувається це суворою зимою, в січні – лютому, але вже через 6 місяців їх розміри відрізняються від дорослих особин. Особливості розмноження червоних вовків поки ще недостатньо вивчено, адже вони зовсім не приручаються. Правда, в неволі вони непогано розмножуються, про це свідчить досвід вітчизняних і зарубіжних зоопарків.

Чому ж ці цікаві тварини практично зникли? Точні причини поки не відомі, хоча існують кілька припущень. Однією з гіпотез вважається, що виною цьому є сірі вовки, які мають той же ареал проживання. Вони сильніші і, швидше за все, червоні вовки просто не витримують міжвидової конкуренції за кормову базу. Але не варто забувати і про те, що в разі знищення цих хижаків людиною, вони можуть повністю зникнути.

Як зникаючий вид, червоний або гірський вовк занесений в російську і міжнародну Червону книгу. Але ж колись ареал проживання їх охоплював чималу частину Росії. Сьогодні ж навіть неможливо точно визначити їх чисельність. Останніх червоних вовків зустрічали в Приморському краї ще в другій половині минулого століття.

ПОДІЛИТИСЯ: