Виховання дітей

Неможливо виділити єдиний правильний спосіб виховання дітей – розуміння цього процесу змінювалося протягом розвитку цивілізації, і в кожній країні свій підхід до цього.

З цієї причини виховання сприймали по -різному в різні історичні епохи. Але головним складовим виховання завжди була духовність.

Виховання дітей та обов’язки батьків
Обов’язки батьків багатопланові – вони повинні не тільки одягати, годувати і розважати дитину, а й постійно виховувати його. Це означає, що вони повинні піклуватися про нього і матеріально, і духовно. Дуже важливо прищепити дитині з раннього дитинства ввічливість і правильні манери поведінки, познайомити з основами наук і постійно розширювати кругозір дитини.

Дитина повинна регулярно читати пізнавальні книги, вчитися граматиці і рахунку, щодня дізнаватися щось нове. Саме батьки прищеплюють своїй дитині розуміння добра і зла, пояснюють, що таке справедливість і чесність. Виховувати дитину – це означає поступово його розвивати і не забувати про моральні цінності, які він повинен засвоїти з самого раннього дитинства.

Саме у вихованні дітей полягає одне з основних особливостей людини, в цьому ми кардинально відрізняємося від тварин. Батьки допомагають дитині зрозуміти навколишній світ, вони вчать допомагати слабким і безпорадним і забезпечують дитини всебічним розвитком.

Таким чином, головними вихователями є батьки, оскільки вони найбільш зацікавлені в тому, щоб їх дитина виросла гідним, чесною людиною.

А коли дитина вступає до школи, його вихованням займаються вже не тільки батьки. Шкільні вчителі допомагають дитині адаптувати в новій соціальній групі і навчають його різним корисним наукам.

Але так як у вчителя безліч підопічних, вихованням дитини продовжують займатися батьки.

Поняття виховання
Процесом організованого впливу на поведінку і особистість дитини називають виховання. Також виховання є одним з основних аспектів соціалізації дитини. Головною метою виховання є повноцінне і гідний розвиток особистості і раннє засвоєння їм вічних цінностей.

До таких цінностей відносять: духовності, відповідальності та свободи. Цінність духовності полягає в тому, що в пріоритеті у людини завжди повинні бути моральні ідеали, а цінність відповідальності означає, що з дитинства людина повинна усвідомлювати наслідки своїх дій і бути готовим відповідати за них.

Багато в чому специфіка виховання залежить від умов розвитку суспільства, тобто – тимчасового періоду, в якому виховується дитина.

Наприклад, у Середні століття немовлят довгий час обмежували у фізичній активності, коли дівчатка дорослішали – їх одягали в тугі і незручні корсети. У багатьох країнах заохочувалося биття дітей, це практикували навіть в університетах, причому прочуханки були публічними.

Але вже на початку 18 століття норми виховання значно пом’якшилися, і з’явилося поняття про дитину, як про людину, який гідний справедливого ставлення і має право на вибір. Тому виховання того часу була зосереджена на прищепленні хороших манер, дисципліні та вихованні сили волі.

Посилання на основну публікацію