Види соціальних норм та їх характеристика

Соціальна норма – встановлене в суспільстві і прийняте більшістю людей правило поведінки, яке регулює відносини між людьми і суспільне життя в цілому. Соціальні норми визначають межі допустимої поведінки людей, забезпечують стандартизацію поведінки людей, підтримують соціальну стабільність. Соціальні норми дають право людям очікувати від інших людей їх виконання. Наприклад, якщо людина дотримується норм етикету, вітаючись при зустрічі зі знайомим, то вона очікує від свого знайомого відповідного вітання і такого ж дотримання соціальних норм.

Різноманітні соціальні норми воодіють такими загальними ознаками:

  • не мають конкретного адресата, а спрямовані на все суспільство, на потенційно невизначене коло осіб. Наприклад, вимога норми етикету про необхідність поступитися місцем в громадському транспорті старій людині поширюється на всіх молодих людей, а не конкретну особистість;
  • вони залежні від переважаючого в суспільстві типу культури і релігії. Наприклад, європейська культура більш ліберальна (вільна), ніж східна мусульманська. Тому в Європі соціальні норми допускають велику свободу самовираження конкретної особистості, на відміну від регіонів, де переважаючою релігією є іслам;
  • виникають у зв’язку з вольовою, свідомою діяльністю людей. Соціальні норми з’явилися не як даність, а були сформовані в процесі активної і вольової діяльності людей;
  • спрямовані на регулювання суспільних відносин, а не особистих помислів або внутрішнього світу людини.

Всі соціальні норми можна розділити на наступні види:

  • звичаї – схвалені суспільством неодноразово повторені зразки дій, які рекомендується виконувати. Приклад звичаї – святкування нового року вдома;
  • традиції – глибоко вкорінені в суспільній свідомості, успадковані від предків, емоційно забарвлені цінності, норми, зразки поведінки. Приклад традицій – православні обряди хрещення або вінчання;
  • моральні норми – правила поведінки, в яких виражаються суспільні уявлення про належну і не належну поведінку, про добро і зло. Моральні норми – неписані правила, за порушення яких слідують докори сумління, відмова підтримувати відносини, суспільний осуд і т. п. Приклад моральної норми – заборона брехати людині в розмові;
  • правові норми – формально певні правила поведінки, санкціоновані (прийняті) державою і виражені в законах і інших нормативних актах. Правові норми підтримуються силою держави і за їх порушення слідує юридична відповідальність. Приклад правової норми – заборона на вбивство і відповідальність за це діяння;
  • релігійні норми – правила поведінки, виражені в текстах священних книг або санкціоновані релігійними організаціями. Релігійні норми близькі нормам моралі. За їх порушення слідують покарання, передбачені релігійними заповідями (карма, покарання за гріх і т. п.). Приклад релігійної норми в християнстві – “не створи собі кумира”;
  • естетичні норми – норми, що закріплюють суспільні уявлення про прекрасне і потворне, про еталони (зразки) краси.

За критерієм суб’єктів, на які соціальні норми можуть поширюватися, виділяють їх наступні типи:

  • загальнолюдські. Приклад такої норми – взаємоповага націй;
  • національні. До таких норм можна віднести заборону на вчинення блюзнірськх дій щодо національних (державних) символів – прапора, герба, гімну і т. п .;
  • класові. Прикладом може служити традиція звернення один до одного еліти;
  • групові. До таких норм можна віднести будь-які правила, звичаї, характерні для груп людей (сімейні традиції, корпоративні норми і т. д.);
  • міжособистісні – норми, що регулюють відносини між конкретними людьми.

За ступенем обов’язковості виконання норми бувають:

  • спонукаючі – норми, які спонукають (стимулюють) що-небудь зробити;
  • забороняючі – норми, що встановлюють заборону на окремі форми поведінки;
  • імперативні – норми наказові, жорстко вказують як себе вести в будь-якої ситуації;
  • рекомендаційні – норми, які рекомендують будь-яку лінію поведінки в якості бажаної, але при цьому допускають і інші варіанти.

Головна функція соціальних норм – регулювання поведінки людей.

Це здійснюється різними методами, серед яких:

  • дозвіл – вказівка ​​на можливі варіанти поведінки, які не є обов’язковими;
  • припис – вказівка ​​на варіант поведінки, якого необхідно дотримуватися;
  • заборона – вказівка ​​на варіанти поведінки, від яких суб’єкт повинен утримуватися.

Соціальні норми – найважливіша основа стабільності суспільства і соціальних відносин.

ПОДІЛИТИСЯ: