Види і форми світогляду

У контексті завдань контрольно-вимірювальних матеріалів в основному перевіряється знання трьох форм світогляду: повсякденного, релігійного та наукового. Але форм світогляду більше. Крім названих існують міфологічне, філософське, художнє та інші. Історично першою формою світогляду є міфологічний. Первісні люди розуміли і пояснювали устрій світу інтуїтивно. Ніхто не прагнув перевірити чи довести істинність міфів про богів, титанів, фантастичних істот. Первісна міфологія потрібна для вивчення філософії, історії, мистецтва і літератури. Дана форма світогляду існує і в даний час. Наприклад, доктрини про існування життя на Марсі, герої коміксів (Людина – павук, Бетмен). Розглянемо особливості основних форм:

1) Повсякденний світогляд. Дана форма формується в повсякденному житті, тому засновано на особистому життєвому досвіді людини і спирається на здоровий глузд. Людина працює і відпочиває, виховує дітей, голосує на виборах, спостерігає за конкретними життєвими подіями, вчить уроки. Він формулює правила поведінки, знає, що добре, а що погано. Так накопичуються повсякденні знання і уявлення і формується світогляд. На рівні повсякденного світогляду існує народна медицина, обряди і звичаї, фольклор.

2) Релігійний світогляд. Джерелом даного світогляду є релігія – віра в надприродне, в Бога. На самих ранніх етапах розвитку людства релігія була переплетена з міфологією, але з часом відокремилося від неї. Якщо основною рисою міфологічного світогляду був політеїзм, то для релігійного світогляду є монотеїзм (віра в єдиного Бога). Релігія розділяє світ на природний і надприродний, які створені і управляються всемогутнім Богом. Релігійний людина прагне діяти і чинити так, як того вимагає релігія. Він робить культові дії (молитва, жертвоприношення) і націлений на духовно-моральне досконалість.

3) Науковий світогляд. Дана форма характерна людям, що виробляють знання (вченим, дослідникам). У їх світорозумінні головне місце займає наукова картина світу, закони і закономірності природи, суспільства і свідомості. Заперечується все невизнана наукою (НЛО, інопланетяни). Науковий людина відірваний від реального життя, він постійно прагне щось пізнати, дослідити, логічно обґрунтувати і довести. А якщо йому це не вдається, впадає у відчай. Але через деякий час знову береться за факти, питання, проблеми, дослідження. Тому що знаходиться у вічному пошуку істини.

Чи не буває якоїсь форми світогляду в чистому вигляді. В людині поєднуються всі перераховані форми, але одне з них займає провідне становище.

Посилання на основну публікацію