Види адміністративно-правових норм

Один з найбільш значущих критеріїв розподілу цих норм на види – їх зміст. Виділяють наступні види:

Зобов’язуючі (імперативні) – тобто суб’єкт зобов’язаний вчинити деякі законом встановлені дії. Наприклад, дотримуватися законодавства, або в якомусь випадку звернутися до державних інстанцій. Наприклад, посадова інструкція працівника поліції має на увазі, що в разі його звернення до громадянина, він повинен представитися: показати посвідчення, назвати своє ім’я і звання. Або наприклад, в США поліцейські зобов’язані при арешті підозрюваного зачитати йому його права – права Міранди.

Заборонні – ці норми забороняють будь-які дії суб’єктів. Наприклад, в Росії всім державним службовцям заборонено висловлювати критичні зауваження як на адресу держави, так і на адресу високопоставлених державних службовців.

Уповноважуючі – ці правила дають можливість представникам різних державних органах діяти в межах своїх обов’язків, або утриматися від дій, коли вони виходять за рамки повноважень. Однак мені здається, що в нашій країні будь-який суб’єкт, у кого є хоч крапля влади починає вносити свої порядки, чого страждають звичайні громадяни.

Наприклад, в одній інстанції у тебе приймуть паспорт, навіть якщо він трохи пошарпаний, а в інший вимагатимуть його заміни (паспорта), хоча коли просиш назвати норму, за якою діє даний чиновник – він її не може назвати. У підсумку доводиться викликати поліцію …

Пересічні – ті, які не допускають якогось варіанту дій. Тим часом, більшість їх в розглядуваної галузі права мають такий характер. Адже ми вже розібрали, що ця галузь права включається тоді, коли ви порушуєте щось, якась заборона. Заборон же безліч: можна вирубувати ліс без дозволу, полює без нього ж, перешкоджати роботі транспорту, не платити за проїзд, не дотримуватися правил дорожнього руху.

Посилання на основну публікацію