Типологія політичних режимів та їх характеристика

Політичний режим – сукупність методів, прийомів і форм здійснення політичних відносин в суспільстві, яка забезпечує функціонування його політичної системи. Існує кілька типів політичних режимів, що розрізняються методами здійснення політичної влади, мірою участі громадян в політиці і адмініструванні, співвідношення державних інститутів до правових основ власної діяльності, ступенем політичної свободи. Основними різновидами політичних режимів є демократичний, авторитарний і тоталітарний.

Демократичний політичний режим характеризується активною участю суспільства в політичному житті, наявністю правової держави (див. 4.2) і реальним втіленням принципу, згідно з яким єдиним джерелом влади визнається народ, влада здійснюється за волею і в інтересах народу. При демократичному режимі діяльність опозиції носить легальний характер, більш того, опозиція є важливим елементом політичної системи, створюючи здорову конкуренцію правлячим партіям. Дотримуються права меншин. Держава не контролює засоби масової інформації. Держава мало втручається в економіку, користуючись в основному регулюючими функціями. Лідери сучасної цивілізації, держави Північної Америки, Європи та Далекого Сходу, характеризуються демократичними режимами, внаслідок чого саме цей політичний режим зараз вважається нормативним (див. 4.5).

Авторитарний політичний режим відрізняється пасивним відношенням суспільства до політичного життя. Завдяки цьому влада і вся політична сфера життя суспільства контролюється диктатором (нерідко харизматичною особистістю, що користується підтримкою громадян) або владної угрупуванням (наприклад військовою хунтою). Зазвичай вони не втручаються у функціонування інших сфер життя суспільства, особливо в економічну, однак контролюють діяльність засобів масової інформації. Діяльність опозиції в тій чи іншій мірі обмежена, хоча зазвичай не заборонена безпосередньо. Як правило, авторитарний режим копіює зовнішні форми політичної системи, характерні для демократичного режиму, однак вони позбавлені реального наповнення. У тих випадках, коли лідери авторитарного режиму маскують його сутність, прикриваючись демократичними формами, говорять про імітаційної демократії. Авторитарні режими досить широко поширені, вони діють в більшості держав «третього світу» (див. 2.15).

Тоталітарний політичний режим, на відміну від авторитарного, характеризується контролем з боку держави не тільки політичної, але і всіх без винятку сфер життя суспільства, в тому числі економічної. При цьому режимі зазвичай відсутні навіть зовнішні ознаки демократії. Керівництво здійснюється «вождем» за допомогою єдиної дозволеної політичної партії. Кожен тоталітарний режим керується особливою властивою йому ідеологією, на підставі якої проводиться реформування суспільства. Існування опозиції не допускається, протидія своїй політиці пригнічується будь-якими методами, аж до фізичного знищення нелояльних або потенційно нелояльних людей або навіть соціальних груп. Засоби масової інформації виконують переважно пропагандистські функції на замовлення держави. Характерною рисою тоталітарних режимів є активна зовнішня політика, спрямована на конфронтацію з істинними або уявними ворогами. Наявність зовнішніх ворогів зазвичай служить виправданням самого існування тоталітарного режиму. Такі режими були широко поширені в XX столітті, проте зараз після знищення правих тоталітарних режимів в результаті Другої світової війни і розвалу лівих тоталітарних режимів в результаті краху комуністичної ідеології їх практично не залишилося. На 2016 рік до держав з тоталітарним режимом можна зарахувати тільки Північну Корею (КНДР).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Виробництво в економіці