Типи цивілізацій

Типологія цивілізацій – це розділений на певні типи ряд культурно-історичних етапів, які мають загальні риси, елементи та закономірності розвитку.

Типологія цивілізацій – це розділений на певні типи ряд культурно-історичних етапів, що мають загальні риси, елементи та закономірності розвитку. У глобальному, неісторичному розгляді вчені виділяють два типи цивілізації – Схід і Захід.

Східна цивілізація – консервативна за своєю суттю і за багато століть практично не зазнала змін. Даосизм, буддизм і конфуціанство наклали свій відбиток на її розвиток. У деяких країнах досі особливу роль відіграє держава і верховний правитель, а також існує безліч табу і заборон.

Західна цивілізація – навпаки, прогресивна й постійно змінюється. Тут людина понад усе, «цар природи», який заради прогресу може і знищити природу. Тут розвинена демократія, правові держави, суспільства з прав людини, масова культура. Тут видно відбиток капіталізму з домішкою християнства.

З точки зору історичного розвитку існує набагато більше типів цивілізацій. Насправді точно навіть не відома їх кількість. Наприклад, до цих пір толком не доведено, ні спростовано існування цивілізації Атлантиди. Отже, розглянемо основні.

Первинний тип цивілізацій – це, грубо кажучи, перший крок від мавпи до людини. Ключові моменти – винахід знарядь праці, перехід від мисливства до тваринництва і землеробства. Не менш важлива поява перших релігій, типу анімізму або фетишизму, і міфів, появу яких уже можна назвати першим явищем культури.

Ранні цивілізації – остаточний перехід від первіснообщинного ладу до цивілізації. Включає:

  • єгипетську;
  • вавилонську;
  • індійську і китайську;
  • а також цивілізації шумерів;
  • майя;
  • ацтеків;
  • інків.

Тут вже з’являється така соціальна організація, як держава, а також міста. Розвивається релігія, писемність, перші знання про природу і людину;

Античні цивілізації – в основному Стародавня Греція і Стародавній Рим. Основні риси – високорозвинена культура і мистецтво (Овідій, Горацій, Гомер, Еврипід), поява безлічі наук і вчень (Платон, Архімед, Тіт Лівій, Софокл). З’являються нові форми держави – Греція зі своїми незалежними містами-полісами, Римська республіка, потім Римська імперія.

Цивілізація Середньовіччя. Ключові моменти – на зміну язичництву прийшло християнство, феодальне суспільство з поділом на стани, релігія надає велику роль на культуру і мистецтво і, при цьому, пригнічує розвиток наукової і дослідницької діяльності.

Цивілізація Відродження (або Ренесанс). Характеризується розквітом гуманізму взагалі і гуманітарних наук зокрема. Людина нарешті виходить з тіні церкви. Антична культура знову стає в пошані, і на неї рівняються багато діячів мистецтва, особливо скульптори та архітектори. Навіть діти знають обличчя Відродження – знамениту четвірку:

  • Леонардо да Вінчі;
  • Мікеланджело Буонарроті;
  • Рафаель Санті;
  • Донателло.

Знову став розвиватися театр, практично забутий, з часів античності (Мольєр, Шекспір);

Реформація. Рух Реформації – проміжний етап між цивілізаціями Відродження і Просвітництва. Основоположник – Мартін Лютер, дав потужний поштовх до переосмислення християнства. На противагу католикам з’являються протестанти. Їх погляд на релігію і права людини став по суті першим кроком до інститутів громадянського суспільства, до створення правової держави.

Просто кажучи, відьом вже не спалюють.

Цивілізація Освіти. Розвивається процес відокремлення держави від церкви. Цей період вважається золотим століттям театру. Потужний розвиток отримує і музичне мистецтво (Моцарт, Бах), а також філософія:

  • Локк;
  • Руссо;
  • Вольтер;
  • Дідро;
  • Бекон;
  • Декарт.

Зростає інтерес до особистості людини і отримує розвиток соціологія.

Індустріальна цивілізація. Відділення церкви від держави завершено. Це епоха промислового прориву. Пік всіх винаходів і наукових відкриттів припадає саме на цей період. Наука в пошані скрізь і у всіх галузях. У політиці утверджується демократія, а в економіці – капіталізм. У ХІХ—ХХ століттях індустріальна цивілізація розширюється з Європи на весь світ.

Завдяки розвитку транспорту (поїзди, літаки, пароплави) світ стає тіснішим – капіталістичні відносини і масова культура проникають усюди, різні підвалини і культури змішуються. Звідси і виникають конфлікти, які дуже часто переростають у війни.

Саме в цю епоху відбуваються обидві світові війни.

Постіндустріальна цивілізація. Постіндустріальна або інформаційна цивілізація виникає у другій половині ХХ століття, в епоху розвитку інформаційних технологій і набирає обертів з появою інтернету, який проникає в культурну, економічну та інші сфери суспільного життя. Індустріалізація відходить на другий план, на перший висувається інформація.

Виникає поняття інфосфери.

Люди все частіше спілкуються, не бачачи один одного наживо, що дуже часто призводить до соціальної самоізоляції. Розвиток цієї цивілізації ми спостерігаємо на власні очі, і, звичайно, неможливо з упевненістю передбачити всі етапи її розвитку.

Природно такий поділ на типи умовний, хоча і загальноприйнятий. При бажанні можна заглибитися і виділити нові типи, або навпаки, – узагальнити і звести їх кількість до трьох-чотирьох.

Посилання на основну публікацію