Свобода людини в конституції України

Конституція України наділяє кожного громадянина свободою, суть якої полягає в самостійному визначенні своїх позицій в різних життєвих аспектах. Тобто людина має право на особистий вибір, який відповідає його інтересам.

Наприклад, кожен індивід сам вибирає віру сповідання або взагалі може стати атеїстом, і ніхто не має привілеїв перешкоджати його перевагам. У правовій сфері зі свободою тісно пов’язане поняття права – це те, що держава також зобов’язана забезпечити своїм громадянам.

Права і свободи людини і громадянина

Все це дуже чітко класифіковано в головному документі нашої сторінки (конституції):

Особисті – ще їх називають природними, забезпечують автономію і незалежність в суспільстві. Сюди входять:

  • найголовніше право людини – право на життя (скасування смертної кари);
  • вибір своєї віри, національності і мови;
  • свобода і недоторканність (якщо тільки ви не вчинили злочин);
  • особисту гідність – ніхто не може піддавати вас приниженням і насильства;
  • вільне пересування по території держави і виїзд за його межі;
  • право на недоторканність особистого життя: заборона на збір інформації про вас без вашої згоди (телефонні розмови і листування в будь-якому вигляді є особистою таємницею, порушувати яку ніхто не має права);
  • право на недоторканність житла – ніхто не може проникати в ваш будинок без вашої згоди.

Якщо зібрати воєдино всі особисті права і свободи, то вийде наступна картина: я, як громадянин України, можу висловлювати свою думку та отримувати необхідну мені інформацію, маю право жити хоч би що сталося, безперешкодно їздити по різних містах своєї Батьківщини і літати на відпочинок в теплі країни зарубіжжя.

Я законослухняний індивід своєї країни, тому ніхто не може мене затримати і позбавити фізичної свободи.

Також нікому не дозволено катувати мене або зазіхати на мою людську гідність, мої релігійні, національні переваги і мову, на якому я говорю. Приходити до мене додому без запрошення, таємно читати мою пошту або повідомлення в соц.сетях також неприпустимо.

Політичні права і свободи забезпечують громадянам доступ до управління своєю країною і суспільством. До них відносяться:

  • свобода слова і засобів мас-медіа (але не пропаганда і агітація агресивного характеру);
  • вільне об’єднання в політичні спільності і партії, проведення мітингів і демонстрацій (треба відзначити – мирних мітингів);
  • право обирати інших і обиратися самому в гос.структури;
  • звертатися в політичні органи зі скаргами, вимогами і пропозиціями;
  • право участі у державній діяльності (правовий, судової та виконавчої).

Соціальні права – сюди входить все, що дозволяє громадянину мати гідний рівень існування:

  • охорона здоров’я: медичне страхування і обслуговування, право на відпочинок;
  • соціальне забезпечення у вигляді різних допомог і пенсій;
  • право на приватне житло (в нашій країні держава активно сприяє роботі будинкових забудовників).

Економічні права:

  • право на особисту власність: квартиру, машину, дачу, землю і інші матеріальні цінності;
  • право успадковувати, якщо інші люди побажають передати мені свою особисту власність;
  • право займатися трудовою діяльністю за власним вибором і не займатися працею, яким не хочеться. Сюди входить право людини на приватну справу (підприємництво).

Культурні права і свободи забезпечують індивіду вільний духовний розвиток:

  • право отримувати безкоштовну освіту;
  • доступ до культурно-історичних цінностей;
  • участь у культурному житті суспільства через власну творчість;
  • вільне користування продуктами наукового прогресу.
Посилання на основну публікацію