Свобода і відповідальність: визначення

Одним з найважливіших понять, пов’язаних виключно з людиною, є свобода. Під свободою розуміють можливість людини при прийнятті рішень здійснювати свідомий вибір як взагалі, так в кожній конкретній ситуації. Свобода зазвичай зв’язується з можливістю відстоювати свої інтереси і реалізовувати свої здібності. Нерідко під свободою розуміють політичну свободу, яка є її окремим випадком. Свобода передбачає наявність однієї або декількох альтернатив, тобто різних шляхів вирішення тієї чи іншої задачі або проблеми. Свобода при прийнятті рішень вимагає відповідальності за наслідки їх реалізації. Відповідальність означає оцінку наслідків своїх дій і співвіднесення їх з прийнятими в суспільстві цінностями. Таким чином, добровільно прийняті моральні норми в певній мірі обмежують свободу. У зв’язку з цим можна чути про соціальну відповідальність, що означає, що при прийнятті рішень людина, свідомо обмежуючи свою свободу, систематично враховує інтереси інших людей, груп і суспільства в цілому. Зазвичай поняття «соціальна відповідальність» застосовується до людей і груп, що володіє в силу певних соціальних і економічних чинників більшою свободою по відношенню до інших. Це логічно, тому що чим більше у людини свободи, тим більша відповідальність на нього лягає. У той же час без свободи не може бути і відповідальності.

Свобода є наріжним поняттям ідеології лібералізму. З точки зору її прихильників, свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншого. Замах на свободу інших людей є зловживанням власною свободою. Крайнім випадком такого зловживання є злочин: здійснюючи його, злочинець, діючи в своїх інтересах або в інтересах якоїсь групи, усвідомлено відмовляється від принципів соціальної відповідальності. Протилежністю свободи є необхідність, тобто ситуація, при якій відсутні альтернативи і людина позбавлена свободи вибору рішення. Деякі релігійні та філософські системи припускають, що людина насправді не володіє свободою волі і свобода зводиться до свідомого прийняття необхідності. Прикладом може служити марксистська філософія, згідно з якою свобода – це «пізнана необхідність». У ставленні до проблеми свободи і необхідності існують два крайніх підходу: детермінізм (фаталізм) і індетермінізм (волюнтаризм).

Посилання на основну публікацію