Суспільство і природа

Суспільство, з одного боку, є відокремленою частиною природи, з іншого боку, тісно з нею пов’язано. Звідси випливають два визначення природи. У вузькому сенсі природа – це весь матеріальний світ за винятком суспільства, тобто середовище проживання людини. У широкому сенсі природа – це весь світ у всій нескінченності його проявів, тобто об’єкт вивчення науки.
І суспільство, і природа – це динамічні системи, що представляють собою частина матеріального світу. В даний час суспільство відокремився від природи і не підпадає під дію природних закономірностей. При цьому природа впливає на суспільство, проте природні закони діють в суспільстві в переломленому вигляді. Важливою відмінністю суспільства від природи є та обставина, що воно виступає як творець культури. Суспільство розвивається під впливом дій людини, зазнаючи, таким чином, дія суб’єктивних факторів, а природа здатна розвиватися незалежно від нього. Взаємодія суспільства і природи з плином часу зазнало серйозних змін. Колись природа була для людини джерелом харчування. При цьому негативний вплив природних чинників створювало у людини відчуття власної безпорадності перед її силами, яке до цих пір не подолано до кінця (цунамі, виверження вулканів, землетруси, природні пожежі). Але вже в давнину почалося у відповідь цілеспрямований вплив людини на природне середовище (будівництво зрошувальних каналів, вирубка лісів, розорювання полів), з плином часу набувало все більш потужний характер. Хоча в сучасному світі баланс між суспільством і природою порушений, вплив, який чинить суспільство на природу, може бути як негативним, так і позитивним. Серед найбільш відомих екологічних проблем – глобальне потепління, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами.
В даний час на Землі домінує антропогенний, тобто сформований під впливом людини, пейзаж (сільськогосподарські угіддя, парки).

Виникло поняття дика природа, що означає частину природи, на яку суспільство не впливає безпосередньо. Однак зараз людство досягло такого рівня розвитку, що навіть не порушена їм природа так чи інакше піддається впливу суспільства (руйнування озонового шару, обміління річок). У зв’язку з цим особливого значення набула наука про навколишнє середовище і відбуваються в ній – екологія.

Історично сформувалися два погляди на взаємодію суспільства і природи. Один з них пов’язаний з протиставленням суспільства як креативної, творчої сили і природи як відсталої, грубої і інертною сили. Такий підхід передбачає активне втручання людини в природу, підпорядкування і перетворення її в інтересах суспільства. Інший підхід виходить із взаємодії суспільства і природи як рівних і взаємопов’язаних елементів єдиного цілого. Такий підхід вимагає дбайливого, шанобливого ставлення до природи, грамотного, заснованого на науковій основі природокористування, створення заказників і національних парків, захисту зникаючих видів тварин і рослин. У політичному спектрі сучасних постіндустріальних держав чільне місце займають руху «зелених» – прихильників такого підходу.

...
ПОДІЛИТИСЯ: