Суб’єкти цивільного права

Цивільне право – галузь права, що регулює майнові та пов’язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають між громадянами і організаціями. Цивільне право України регулюється, перш за все, Цивільним кодексом, а також іншими федеральними законами, що зачіпають питання цивільного права. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (правоздатні і дієздатні громадяни), в тому числі громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, юридичні особи (зареєстрована в державних органах організація, здатна нести обов’язки), а також публічно-правові утворення – Україна , її суб’єкти і муніципальні освіти. Здатність бути суб’єктом цивільного права визначається цивільну правоздатність і цивільна дієздатність якої обмежена.
Правоздатність – здатність бути суб’єктом права, яка визнається за громадянами з моменту їх народження, а за юридичними особами та публічно-правовими утвореннями – з моменту їх створення. Цивільна правоздатність – здатність особи мати цивільні права і нести обов’язки. У сучасному суспільстві за всіма людьми визнається рівна цивільна правоздатність, яка виникає з народження і зникає зі смертю. Конкретний зміст цивільної правоздатності зазначено в статті Цивільного кодексу України: «Громадяни можуть мати майно на праві власності; успадковувати і заповідати майно; займатися підприємницькою і будь-який інший не забороненої законом діяльністю; створювати юридичні особи самостійно або спільно з іншими громадянами та юридичними особами; здійснювати будь-які які суперечили закону угоди та брати участь у зобов’язаннях; обирати місце проживання; мати права авторів творів науки, літератури і мистецтва, винаходів та інших, охоронюваних законом результатів інтелектуальної діяльності; мати інші майнові та особисті немайнові права ».

Дієздатність – здатність людини здійснювати дії у відповідності зі своєю правоздатністю. До 6 років дитина вважається повністю недієздатним, з 6 до 14 років малолітній отримує право вчиняти дрібні побутові правочини. У 14 років настає часткова дієздатність. Повна дієздатність набувається після досягнення особою повноліття (настає або в 18 років, або до цього віку у зв’язку з укладенням шлюбу).

Громадянська дієздатність – це здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов’язки і виконувати їх. Громадянин, який внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним. Над ним встановлюється опіка (також встановлюється над малолітніми в разі необхідності), і угоди від його імені здійснює опікун. Опікуни є представниками підопічних в силу закону і здійснюють від їх імені та в їх інтересах всі необхідні угоди. Громадянин, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставить свою сім’ю в тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у дієздатності в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Над ним встановлюється піклування (також встановлюється над неповнолітніми у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років). Опікуни дають згоду на здійснення тих угод, які громадяни, які перебувають під піклуванням, не вправі здійснювати самостійно. Опікуни надають підопічним сприяння у здійсненні ними своїх прав і виконанні обов’язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Типи цивілізацій