Структура світогляду

Існують три структурних складових світогляду: світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. У різних за формою світоглядах вони відображаються по-різному.

Світовідчуття – це відчуття людини в подіях власного життя, його почуття, думки, настрої і дії.

Становлення світогляду починається з світовідчуття. В результаті чуттєвого усвідомлення світу в людській свідомості формуються образи. За своїм світовідчуттям люди діляться на оптимістів і песимістів. Перші мислять позитивно і вважають, що світ до них прихильний. Вони виявляють повагу до інших і радіють їхнім успіхам. Оптимісти ставлять перед собою мети, а при виникненні життєвих труднощів з ентузіазмом вирішують їх. Другі, навпаки, мислять негативно і переконані, що світ до них суворий. Вони таять в собі образи і звинувачують в своїх бідах інших. При виникненні труднощів засмучене журяться «за що мені все це …», переживають і не діють. За світовідчуттям слід світосприйняття.

Світосприйняття – це бачення світу дружнім або ворожим.

Кожна людина, сприймаючи відбуваються в житті події, малює свою внутрішню картину світу, забарвлену позитивно або негативно. Людина розмірковує хто він в цьому світі, переможець або невдаха. Оточуючих людей ділить на хороших і поганих, друзів і ворогів. Вищим ступенем світоглядного усвідомлення світу є світогляд.

Світогляд – це образи навколишнього життя, що сформувалися у свідомості людини.

Ці образи залежать від інформації, яка закладається в людській голові з самого раннього дитинства. Найперше світорозуміння починається з образу мами, яка гладить, цілує, пестить і вдома. З віком воно все більш розширюється до двору, вулиці, міста, країни, планети, Всесвіту.

Виділяються два рівня світогляду: буденно – практичний (або повсякденний) і раціональний (або теоретичний). Перший рівень складається в повсякденному житті, пов’язаний з емоційно – психологічної стороною світогляду і відповідає чуттєвого осягнення світу. А другий рівень виникає в результаті раціонального осмислення світу, пов’язаний з пізнавально – інтелектуальної стороною світогляду і наявністю у людини понятійного апарату. Джерелом буденно – практичного рівня є почуття і емоції, а джерелом раціонального рівня розум і розум.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Що таке «Конституція»