Що таке мораль: визначення

Ключові слова: мораль, табу, звичай, традиція, принципи моралі, право, функції моралі, моральність, “золоте правило моральності”, гуманізм.

Мораль – форма суспільної свідомості, що включає цінності, правила, вимоги, які регулюють поведінку людей. Іншими словами, це прийняті в суспільстві уявлення людей про належне і неправильну поведінку, про добро і зло. Релігія як один з компонентів включає принципи моралі. Моральні установки також характерні і для етичних навчань. Мораль сьогодні регулює відносини людей в будь-якому суспільстві.

Вчені припускають, що первинною формою моралі стали табу. Табу – це жорсткі заборони на певні дії. Наприклад, уже в стародавніх суспільствах були введені табу на статеві стосунки з родичами і на вчинення непотребних дій над померлими. Табу наділялися містикою, страхом покарання за порушення.

З розвитком суспільства виникали звичаї – історично сформовані, неодноразово повторені форми дій, які в очах членів суспільства придбали обов’язкове значення. Звичай – звичка, прийняте, засвоєне справу, повсякденне. Звичаї можуть змінюватися. Вони охоплюють широкі сфери соціальних відносин – особисті, сімейні, професійні, освітні тощо Наприклад, звичай вставати, вітаючи викладача, що входить в аудиторію – багаторазово повторюване дію в більшості шкіл і вузів.

Глибоко вкорінені в суспільній свідомості, що передаються незмінними з покоління в покоління звичаї, правила поведінки, стають традиціями. Звичаї найчастіше виконуються тільки тому, що “так прийнято”. Традиції ж втілюються емоційним забарвленням – прагненнями і зусиллями людей зберегти і відтворити традиції. Наприклад, деякі сім’ї з покоління в покоління передають традиції і свято бережуть їх.

Функцій моралі багато, і навряд чи коли вийде скласти їх повний перелік. Виділимо основні:
– регулятивна – мораль регулює поведінку людини в усіх сферах суспільного життя;
– мотиваційна – мораль мотивує людину, стимулює його роблення щось зробити або не зробити. Наприклад, молода людина поступився в громадському транспорті місцем бабусі. Мотивом цього вчинку стали його моральні принципи;
– ціннісно-орієнтаційна – мораль є життєвим орієнтиром для людини, показує йому, що є хорошим, а що поганим;
– конститутивні – мораль встановлює вищі, чільні над усіма іншими регуляторами форми поведінки людей. Наприклад, мораллю встановлено правило «не вкради». Воно стало вищим регулятором в більшості товариств;
– координаційна – мораль координує дії людей, забезпечує узгодженість їх поведінки;
 – виховна – мораль впливає на виховання людини.

Багато вчених змішують поняття моралі і моральності. Проте, можна простежити тонкощі відмінностей в їх розумінні. Мораль – це сфера суспільної свідомості, навіть сфера культури, яка узагальнює правила поведінки людей. А моральність – конкретні принципи реального поведінки людини.

Мораль тісно взаємопов’язана з правом. Спільними ознаками норм моралі і права є те, що вони універсальні, поширюють свою дію на всіх людей, мають загальний об’єкт регулювання – суспільні відносини, спираються на поняття справедливості, виступають мірою свободи в соціумі. Мораль і право мають подібну структуру – включають правила поведінки і санкції за їх невиконання. Тільки санкції ці різні.

Однак, можна виділити і відмінності норм моралі і права:
– мораль сформувалася за рахунок тривалості розвитку суспільства і стала формою суспільної свідомості, їй-богу санкціоновано (прийнято) державою;
– норми моралі виконуються в силу звички, в результаті переконання, виховання, норми права ж обов’язкові для виконання і підтримуються силою держави;
– за невиконання норм моралі слідують докори сумління, громадський осуд, інші неформальні санкції, порушення норм права тягне юридичну відповідальність, що накладається державою;
– норми моралі регулюють ширшу сферу суспільних відносин, на відміну від правових норм, що регулюють тільки відносини, підконтрольні державі. Наприклад, відносини дружби і любові прямо не підконтрольні праву, мораль же їх регулює;
– моральні норми ніде офіційно не оформлені, правові норми ж найчастіше представлені в нормативних актах, виданих офіційно.

Моральні принципи, – правила поведінки, – є складовою частина моральної культури особистості. Моральна культура особистості – ступінь засвоєння і підтримки особистістю морального і моральної свідомості, культури суспільства. Це найважливіший елемент виховання.

Сучасна моральна культура грунтується на безлічі моральних принципів. Серед них можна виділити “золоте правило моральності”, висловлене ще Иммануилом Кантом: “Роби по відношенню до інших людей так, як ти хочеш, щоб вони поступали по відношенню до тебе”. Найважливішим моральним принципом є також гуманізм – людинолюбство, визнання особистості кожного, у

...
ПОДІЛИТИСЯ: