Що таке державний бюджет

Державний бюджет – найважливіший фінансовий документ держави, що представляє собою сукупність фінансових кошторисів усіх відомств, державних служб, урядових програм і т. Д. У ньому визначаються потреби, що підлягають задоволенню за рахунок державної скарбниці (видаткова частина), і вказуються джерела і розміри очікуваних надходжень в державну казну (дохідна частина).

Відносини між двома частинами бюджету визначають бюджетну політику держави. Оптимальним варіантом бюджетної політики є збалансований бюджет, в якому витрати дорівнюють доходам. Однак частіше трапляється, що витрати перевищують доходи, – такий бюджет називають дефіцитним. У рідкісних випадках, навпаки, доходи перевищують витрати, і тоді мова йде про профіцитному бюджеті.

Державний бюджет складається урядом і подається на розгляд вищого органу законодавчої влади (в Росії – Державної Думи). Затвердження бюджету є однією з її найважливіших функцій, після чого він набуває чинності закону. Після закінчення фінансового року уряд звітує перед законодавцями про виконання бюджету. У бюджетну систему Російської Федерації, крім федерального бюджету (державного), входять бюджети всіх суб’єктів федерації (регіональні) і бюджети муніципальних утворень (місцеві), а також бюджети державних позабюджетних фондів (пенсійний фонд, фонд соціального страхування).
Видаткова частина державного бюджету складається з витрат на здійснення державного управління, оборону держави (фінансування збройних сил, фінансування оборонного замовлення), на соціальні потреби (виплата пенсій, заробітної плати вчителям і лікарям), на обслуговування державного боргу (відсотки за державними облігаціями), на ліквідацію наслідків стихійних лих і на інші актуальні цілі.

Дохідна частина бюджету поповнюється в основному за рахунок податкових надходжень (див. 2.13), а також державних позик, грошової емісії та позик у міжнародних кредитних організацій. Однією з найважливіших завдань уряду будь-якої держави є покриття дефіцитного бюджету. Цього можна домогтися шляхом залучення коштів громадян і юридичних осіб, в тому числі зарубіжних, розміщуючи на ринку державні цінні папери, а також через використання кредитів центрального банку. Перший шлях вважається більш прийнятним, оскільки в другому випадку центральний банк випускає на суму виданих уряду кредитів банкноти, які збільшують знаходиться в обігу грошову масу, провокуючи зростання інфляції. Можуть використовуватися й інші способи поповнення бюджету, наприклад приватизація державної власності (див. 2.3). Якщо діяльність по покриттю бюджетного дефіциту не призводить до поповнення бюджету в необхідному ступені або відбувається незаплановане зниження дохідної частини бюджету, то законодавчий орган має право скоротити його видаткову частину, тобто провести секвестр.

...
ПОДІЛИТИСЯ: