Раціональна економічна поведінкавласника і працівника

Економічна сфера пропонує своїм учасникам різні соціальні ролі. Кожна людина протягом свого життя має можливість приміряти багато з них. Найбільш часто нам доводиться бути споживачами. Споживач – це людина, група людей або організація, що набуває товари і послуги з метою споживання, не ставлячи за мету отримання прибутку. Споживання пов’язано з бажанням задовольнити існуючі у споживача потреби.
На відміну від командної економіки, в якій дії споживача в тій чи іншій мірі регламентуються, в ринковій економіці існує суверенітет споживача (право власника ресурсів самостійно вирішувати, яким чином ними розпорядитися). Для споживача важливо розумно розпорядитися наявними у нього обмеженими ресурсами. Основний ресурс, наявний у розпорядженні споживача, – грошові кошти, одержувані ним як заробітна плата, як дохід від підприємницької діяльності або іншим легальним способом. Раціональне економічну поведінку споживача – це осмислені дії, пов’язані з придбанням товарів та послуг, які передбачають зіставлення результатів дій з витратами. В Україні права споживачів регулюються «Законом про захист прав споживачів». Згідно з його положеннями, споживач має ряд прав, що полегшують його дії на ринку: на достовірну інформацію про товар або послугу, на відмову від покупки товару протягом 14 днів, на заміну або повернення неякісного товару.

Домашнє господарство – це сім’я з економічної точки зору, все люди, що володіють загальним бюджетом. Бюджет сім’ї можна оцінювати з точки зору номінального чи реального доходу (див. 2.9). Споживчі витрати домашнього господарства діляться на обов’язкові (без яких не обійтися: харчування, транспорт, комунальні платежі, ліки) і довільні (без яких можна обійтися: розваги, туризм, покупка предметів розкоші). При зростанні доходів домашнього господарства сума заощаджень зазвичай зростає, збільшується і частка витрат на товари тривалого користування, зате зменшується частка витрат на харчування, тобто частка обов’язкових витрат в бюджеті знижується, а довільних – зростає.

Нормальним вважається, коли бюджет сім’ї дозволяє не тільки задовольняти поточні потреби, коли дохід витрачається на споживання, але і відкладати частину коштів, формуючи заощадження (що накопичується частина грошових доходів, призначена для задоволення потреб в майбутньому). Серед можливих способів зберігання заощаджень – розміщення їх на депозитному рахунку в банку, придбання акцій, придбання коштовностей або предметів мистецтва. У сучасній Україні найбільш популярна покупка нерухомості.
Рівень матеріального благополуччя, що характеризується обсягом реальних доходів на душу населення і відповідним об’ємом споживання, прийнято називати рівнем життя. Цей показник залежить не тільки від доходів людини, а й від того, наскільки раціонально він їх витрачає.

Подібно до того як раціонально має бути поведінка споживача і сім’янина, раціональним має бути і поведінка власника і роботодавця. Власник – особа, фізична або юридична, в розпорядженні якого знаходяться певні цінності. Роботодавець – особа, фізична або юридична, наділена правом вступати в трудові відносини з працівником (див. 2.9). Власника і роботодавця ріднить те, що в їх розпорядженні знаходяться ресурси – в першому випадку матеріальні, в другому випадку трудові. Завдання того й іншого – максимально розумно використовувати ці ресурси.

Раціональне економічну поведінку громадянина позначити важче. Соціальна роль громадянина передбачає відповідальне ставлення до своїх соціальних, політичних можливостях. Відповідальність громадянина проявляється на виборах, при службі в збройних силах, в інших ситуаціях, що вимагають прояви громадянської позиції. Раціональне економічну поведінку, де проявляються якості громадянина, може бути пов’язано зі сплатою податків (див. 2.13). У 90-і роки в українському  бізнес-співтоваристві стала нормою «оптимізація податків», під якою мається на увазі прагнення в щоб те не стало якими методами знизити податковий тягар. Відмова від такого ставлення до податків, сплата яких є юридично закріпленої обов’язком і моральним обов’язком, і може вважатися раціональним економічним поведінкою громадянина.

Посилання на основну публікацію