Раціональна економічна поведінка

Ключові слова: споживач, суверенітет споживача, номінальний дохід, реальний дохід, рівень життя.

Економічна поведінка – образ, спосіб, характер економічних дій громадян, працівників, керівників, виробничих колективів в тих чи інших умовах, що складаються економічної діяльності. Споживач – це той, хто купує і використовує товари, замовляє роботи і послуги для особистих побутових потреб, не пов’язаних з отриманням прибутку. Споживачем виступає кожен з нас, фірма, організація і держава в цілому. Споживання – використання, вживання, застосування продукції, речей, благ, товарів і послуг з метою задоволення потреб.

Раціональна поведінка споживача – це продумане поведінку, яка передбачає зіставлення результатів дії з витратами. Наприклад, якщо громадянин витратив чимало грошей в ресторані при невисоких доходах і тепер відчуває труднощі в придбанні життєво важливих продуктів, то це буде нераціональним поведінкою. Навпаки, якщо людина контролює свої витрати і співвідносить їх з доходами – це буде прикладом раціональної поведінки.

У країнах з командною економікою дії споживача регламентуються. У ринковій економіці споживач має волю економічної поведінки – т.зв. суверенітетом споживача. Суверенітет споживача і виробника в ринковій економіці – право власника будь-яких видів ресурсів самостійно приймати рішення, пов’язані з розпорядженнями цими ресурсами і їх використанням.

Етапи раціональної поведінки споживача:
 – усвідомлення необхідності покупки;
 – пошук інформації про товар або послугу;
 – оцінка можливих варіантів покупки;
 – прийняття рішення.

При прийнятті рішення споживачем, працівником, сім’янином, громадянином в розрахунок приймається, перш за все, його дохід. Дохід може бути виражений в грошових одиницях, а може в обсязі благ, які можна на нього придбати. Виходячи з цього, можна виділити види доходу:
 – номінальний дохід – дохід, обчислений в чисто грошовому вираженні, без урахування купівельної спроможності грошей, рівня цін, інфляції;
– реальний дохід – кількість товарів і послуг, які можна придбати на суму номінального доходу. При інфляції падає купівельна спроможність грошей, тому зменшується реальних дохід. І нехай людина отримує ту ж суму доходу, тільки на неї в умовах інфляції можна придбати все менше і менше товарів номінальний дохід не змінюється, а реальний зменшується.

Види споживчих витрат:
– обов’язкові, мінімально необхідні витрати, без яких неможливо обійтися (харчування, одяг, транспорт, комунальні послуги);
– довільні (туризм, книги, картини, машини).

Структура доходів і витрат в країнах з різним ступенем розвитку різниться. У відсталих країнах основна частина доходу сім’ї йде на обов’язкові витрати, при цьому може навіть не вистачати доходів на покриття таких витрат в повній мірі. У розвинених країнах значну частину витрат складають довільні. На основі аналізу доходів і витрат економісти обчислюють рівень життя. Рівень життя – це рівень добробуту населення, ступінь задоволення основних життєвих потреб людей. Для характеристики рівня життя використовуються різноманітні показники: споживання на душу населення, реальні доходи населення, забезпеченість житлом, показники розвитку освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Вибір життєвого шляху