Психологія людської дії

Здатність людини втрачати контроль над своєю поведінкою здавна цікавила психологів. Наприклад, відомо, що люди, що знаходяться під гіпнозом, діють не по своїй волі. На початку XX ст. виникло напрям «психологія мас», яке займалося вивченням феномена втрати людиною відповідальності в натовпі. Один із засновників психології мас – Гюстав Лебон. Людина, потрапляючи в натовп, знижує свій інтелект, стає схильний емоціям, рівень саморегуляції істотно знижується. Натовпом рухають два почуття: зараження та навіювання. «Натовп – нестійке скупчення людей». У натовпі людьми опановують емоції, пристрасті. «Пристрасть – порив, сильне почуття, цілком захоплююче людини». Ірраціональність – нерозумність маси, підпорядкованість дії емоції.

Індивідуальне дія має бути усвідомлено, пережито як своє власне. Людина повинен прагнути до самостійного поведінки. Ознаки самостійного поведінки: усвідомленість; довільність (підпорядкування власним цілям, дія по своїй волі, а не з примусу); опосередкованість (облік зовнішніх і внутрішніх обставин). Закінчені, самостійні і особисто значущі акти людської діяльності називаються вчинками. Автор вчинку – особистість. Вчинки відбуваються в суспільстві, під вилянням обставин.

Ознаки самостійного (автономного, індивідуального) поведінки:

1. Позиція – усвідомлене ставлення до свого діяння; осмислення себе і свого ставлення до світу. Позиція передбачає свободу вчинку і відповідальність за вибір. По-іншому позицію називають дистанцією – люди не діють по інстинкту, як тварини, вони можуть зупинитися, осмислити свій вчинок.

2. Довільність – людина може діяти по своїй волі, підпорядкувати свої зусилля свідомо поставленої мети. Якісь дії людина здійснює автоматично, мимовільно. Приклади: процес ходьби, написання тексту, реакція водія на раптово з’явився об’єкт. Такі дії називають стандартними або стереотипними. «Стереотип – звичне психологічне дію чи відношення людини до чого-небудь». Стандартні дії людина має підпорядкувати собі й включити в структуру довільних (підконтрольних людині) дій.

3. Опосередкованість передбачає врахування перспектив і наслідків, врахування норм і цінностей, позицій інших людей. Опосередкованість – це врахування зовнішніх і внутрішніх обставин дії. Безпосередня поведінка реактивно, імпульсивно, підпорядковане вимогу актуальної потреби або мотиву. «Опосередкований враховує віддалені перспективи і наслідки, суспільні норми і цінності, позиції інших людей, що потрапляють в простір даного дії».

Отже, вчинок – це вища форма суспільно орієнтованого та особисто значущої дії, вмотивоване самим індивідуумом на основі свідомо прийнятих рішень щодо цілей, шляхів і засобів їх досягнення».

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: