Правопорушення. Поняття і види правопорушень

Поняття правопорушення.

Поняття правопорушення означає протиправне, тобто суперечить нормам права, дію, здатне завдати якої-небудь шкоди суспільству. Порушення правових норм – це суть людського життя, яку можна пояснити недосконалістю людської природи. Правопорушення може бути викликана особистими мотивами, пов’язаними з протиріччями з правовими нормами в економічній сфері суспільства, соціальної, духовної і т. д. Порушення норм права може бути викликано як дією, так і бездіяльністю.

Основні ознаки правопорушень:

  • Дія або бездіяльність.
  • Протиправний характер дії.
  • Вина.
  • Заподіяння шкоди кому-небудь.
  • Дія має бути вчинена дієздатним людиною.

Вина, як ставлення порушника права до порушеною правовій нормі, має дві форми:

Умисел – це форма вини, яка означає усвідомлення правопорушуючої дії.

Необережність:

  • легковажність (чоловік передбачає можливі небезпечні наслідки, але не вважає, що вони настануть);
  • недбалість (людина не передбачає можливих небезпечних наслідків при вчиненні діяння, що порушує норми права).

Види правопорушень.

За ступенем суспільної небезпеки існує два види протиправних дій:

Проступок. Соціально небезпечні дії слабкого та середнього ступеня:

  • дисциплінарні проступки, пов’язані з відносинами працівника і його трудовими обов’язками (невиконання, неякісне виконання або порушення відносин підлеглості в ієрархії начальник-підлеглий);
  • адміністративні проступки – порушення громадського порядку, а також норм, що визначають порядок реалізації державної влади;
  • цивільно-правові проступки – порушення норм права у майнових відносинах (моральні цінності) та немайнові (духовні цінності).
  • Злочин. Соціально небезпечне діяння вищій ступеня. Злочини відносяться до кримінальної галузі законодавства. Вичерпний перелік видів злочину описаний у кримінальному кодексі.

Згідно структурі правових норм, і ті, і інші види правопорушень тягнуть за собою санкції у вигляді юридичної відповідальності.

Посилання на основну публікацію