Зміст статті
Поняття правопорушення.
Поняття правопорушення означає протиправне, тобто суперечить нормам права, дію, здатне завдати якої-небудь шкоди суспільству. Порушення правових норм – це суть людського життя, яку можна пояснити недосконалістю людської природи. Правопорушення може бути викликана особистими мотивами, пов’язаними з протиріччями з правовими нормами в економічній сфері суспільства, соціальної, духовної і т. д. Порушення норм права може бути викликано як дією, так і бездіяльністю.
Основні ознаки правопорушень:
- Дія або бездіяльність.
- Протиправний характер дії.
- Вина.
- Заподіяння шкоди кому-небудь.
- Дія має бути вчинена дієздатним людиною.
Вина, як ставлення порушника права до порушеною правовій нормі, має дві форми:
Умисел – це форма вини, яка означає усвідомлення правопорушуючої дії.
Необережність:
- легковажність (чоловік передбачає можливі небезпечні наслідки, але не вважає, що вони настануть);
- недбалість (людина не передбачає можливих небезпечних наслідків при вчиненні діяння, що порушує норми права).
Види правопорушень.
За ступенем суспільної небезпеки існує два види протиправних дій:
Проступок. Соціально небезпечні дії слабкого та середнього ступеня:
- дисциплінарні проступки, пов’язані з відносинами працівника і його трудовими обов’язками (невиконання, неякісне виконання або порушення відносин підлеглості в ієрархії начальник-підлеглий);
- адміністративні проступки – порушення громадського порядку, а також норм, що визначають порядок реалізації державної влади;
- цивільно-правові проступки – порушення норм права у майнових відносинах (моральні цінності) та немайнові (духовні цінності).
- Злочин. Соціально небезпечне діяння вищій ступеня. Злочини відносяться до кримінальної галузі законодавства. Вичерпний перелік видів злочину описаний у кримінальному кодексі.
Згідно структурі правових норм, і ті, і інші види правопорушень тягнуть за собою санкції у вигляді юридичної відповідальності.