Поняття, властивості і види мислення

Пізнання навколишнього світу відбувається за допомогою органів почуттів і мислення. Мислення є основою раціонального пізнання. Мисляча людина задає питання і шукає на них відповіді. В процесі мислення він обробляє інформацію, встановлює причинно – наслідкові зв’язки між предметами і явищами.

Запам’ятайте визначення терміна уроку:

Мислення – це активний процес пізнання, що представляє собою опосередкований і узагальнений спосіб відображення предметів і явищ навколишньої дійсності.

Пізнання навколишнього світу за допомогою органів почуттів безпосередньо. Наприклад, щоб вирішити, що сьогодні одягнути по погоді, потрібно вийти на вулицю і дізнатися тепло або холодно. Це простий приклад, який ілюструє те, як при безпосередньому дослідженні встановлюється прямий контакт з об’єктом пізнання.

Види мислення Характеристика мислення
Наочно-дієве Перший вид мислення, пов’язаний з практичною діяльністю, коли розумові операції переходять в дію. Даний вид мислення особливо важливий для дітей до 3 років, оскільки дитина розвивається коли крутить, відкриває, тягне предмети. Наочно – дієве мислення актуально і для дорослої людини, наприклад, коли він вивчає новий побутовий прилад, переставляє в квартирі меблі. Значить це мислення перш за все характерно для інженерів, механіків, техніків, ремонтних працівників.
Наочно-образне Це розумові операції з образами. Ключову роль в даному виді мислення відіграють сприйняття і уяву. За допомогою наочно – образного мислення ми можемо уявити те, чого не бачимо. Наприклад, плануючи ремонт квартири, ми представляємо як будуть виглядати ті чи інші шпалери на стінах. Даний вид мислення властивий всім людям, але особливо важливий для художників, дизайнерів, стилістів.
Словесно-логічне В даному виді мислення образи йдуть на другий план, а розумові операції пов’язані з логічними поняттями (життєвими та науковими). Ключову роль в ньому грає розсудливість, доказовість, обґрунтованість і, звичайно, грамотне володіння мовою. Даний вид мислення особливо важливий для людей, чия діяльність пов’язана з викладом думок за допомогою мови (диктори, публіцисти, літератори, юристи, вчителі і багато і інші).

Пізнання ж за допомогою мислення опосередковано. Дізнатися тепло або холодно на вулиці можна за допомогою термометра, спираючись на висоту ртутного стовпа. В даному випадку те, що нас цікавить, ми дізналися за допомогою посередника (термометра). Саме опосередкованість мислення дає широкі пізнавальні можливості. Тому, як неможливо встановити прямий контакт з усіма об’єктами пізнання. Ще однією важливою властивістю мислення є узагальненість. Що трапиться якщо кинути аркуш паперу в вогонь? Згорить. Чому ми в цьому впевнені? Тому що раніше бачили, що папір у вогні горить. Узагальненість мислення полягає в тому, що людина збирає факти про який-небудь предмет або явище, отримані раніше і на їх підставі робить висновок. Наприклад, лікар узагальнив наявні факти про хвороби і призначив лікування хворому. Економіст узагальнив факти і визначив найкращий шлях підвищення ефективності підприємства.

Результатом мислення є думки (поняття, ідеї). Думки завжди виражаються словами, навіть якщо ми не вимовляємо їх вголос. Тому мислення пов’язане з промовою. Здійснюється мислення в формі суджень. Прагнучи знайти істину людина міркує і виводить умовивід, які бувають індуктивними, дедуктивним і по аналогії.

Індукція – це кінцевий висновок від часткового до загального. Приклад: ялина, яка росте в сусідському дворі влітку і взимку буває зеленою, значить все їли відносяться до вічнозеленим хвойним деревам.

Дедукція – це зворотний індукції висновок від загального до конкретного. Приклад: злочини карані, дача хабара злочин, отже, дача хабара карається.

Умовивід за аналогією – це висновок від приватного до приватного. Коли властивості одного предмета переносяться на інший предмет. Приклад: планети Марс і Земля багато в чому схожі. На Землі є життя. Оскільки Марс схожий на Землю, ймовірно на Марсі є життя.

ПОДІЛИТИСЯ: