Поняття суспільного прогресу та його критерії

Прогрес (на латині «рух вперед») – одне з понять, що міцно увійшли в ужиток сучасної цивілізації. Під громадським прогресом розуміють поступальний рух від нижчого до вищого, від простого до складного. Ідея прогресу виникла досить пізно, в XVIII столітті, в колі французьких філософів-просвітителів. Суть ідеї суспільного прогресу – в постійному вдосконаленні людського суспільства, в неухильному просуванні до нових досягнень. У давнину актуальні були протилежні погляди, викладені, наприклад, в міфах про загублений золотий вік людства, який послідовно змінюється гіршими срібним і залізним віками. Так зародилося протилежне прогресу поняття – регрес, тобто послідовне погіршення, перехід від більш складного до простішого. Класичним прикладом регресу може служити занепад Західної Європи, розгортання услід за падінням Римської імперії в V столітті. В далекосхідної традиції актуальна ідея про циклічність перебігу часу, згідно з якою суспільство періодично повертається на вже пройдений шлях. Існує і таке поняття, як стагнація, що означає статичне стан, при якому відсутній рух як вперед, так і назад. Саме так можна характеризувати стан справ у багатьох суспільствах Африки.
Прихильники ідеї прогресу вказують на такі відбулися за три останніх століть позитивні зміни в житті людства, як гуманізація і демократизація в політичній і соціальній сферах, ліквідація рабства, створення заснованої на рівноправність системи міжнародних відносин, нівелювання культурних і економічних відмінностей, революційне поліпшення в сфері медицини, підвищення якості і збільшення терміну життя, революцію в науково-технічній сфері і неймовірний прорив в області інформаційних технологій. Противники ідеї прогресу вимагають звернути увагу на винищувальні світові війни першої половини XX століття і безперервні конфлікти у різних частинах світу, на появу і реалізацію ідей національного і расової переваги, що призводять до виникнення небаченої раніше практики геноциду, на збереження соціальних відмінностей, на нерівномірність економічного розвитку і явне відставання країн «третього світу», на недоступність більшості населення Землі результатів багатьох досягнень науки і технології, на безпрецедентне забруднення навколишнього середовища.

Таким чином, якщо прогрес в науково-технічній сфері протягом останніх століть незаперечний, то в інших сферах функціонування суспільства він не настільки очевидний. Особливо це помітно на прикладі нашої країни. Після подій 1917 року багато соціальні інститути російського суспільства випробували регрес (сільське господарство, релігія, благодійність), тоді як в сфері промислового виробництва та прикладної науки в наявності великі досягнення. Очевидно, що прогресу в одних областях може одночасно відповідати регрес в інших і стагнація в третє.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Наука та освіта