Поняття мистецтва

Мистецтво — особлива форма духовного освоєння дійсності, заснована на образному (художньому) пізнанні світу. У широкому сенсі слова поняття «мистецтво» означає, всяке майстерність, майстерно виконану діяльність, результатом якої стає штучне порівняно з природним. Саме цей сенс випливає їх давньогрецького слова «тэхне» — мистецтво, майстерність. Більш вузьким значенням слова «мистецтво» є творчість за законами краси. Таке творчість проявляється в різних сферах естетичної діяльності: у ставленні до природі, на виробництві і в побуті. Мистецтво — це особливий вид соціальної діяльності, що проявляється як художня творчість, продуктами якого є спеціальні духовні естетичні цінності. Специфічним способом художньої творчості вважається створення художнього образу.

У мистецтві виявляється естетичне ставлення людини до дійсності. До видів мистецтва відносять: живопис, скульптуру, літературу, музику, театр і т. д.

Вплив мистецтва на духовний світ людини. Вже в античності філософ Аристотель помітив, що здатність мистецтва впливати на духовний світ людини заснована на наслідуванні дійсності. Мистецтво для греків служило цілям катарсису, очищення душі від ницих пристрастей допомогою споглядання прекрасного. Все грецьке мистецтво являло собою пошук загальної гармонії, співмірності скульптурних фігур, пропорції частин будівель, відповідності людини і архітектури. Від античності і до сьогодення мистецтво завжди впливало на духовний світ людини. Прилучення до мистецтва дозволяє людині розвинути в собі здатність до духовного зростання і безкорисливого споглядання навколишнього світу.

Естетичне ставлення до світу є реалізацією людської потреби — сприймати і будувати світ за законами краси. Термін «естетика» походить від грец. слів «эстезис» (відчуття, чуттєве сприйняття) і «айстетикос» (чуттєво сприйманий).

Естетика — філософська наука про найбільш загальні принципи естетичного освоєння світу в процесі будь-якої діяльності людини, і насамперед у мистецтві, про природу естетичного і його різноманітті в дійсності і в мистецтві, про сутність і закони творчості, про сприйняття, функціонування і розвиток мистецтва.

Естетика як філософське вчення, що досліджує відношення людини до дійсності з допомогою таких понять, як краса, прекрасне і потворне, піднесене і нице, трагічне і комічне, гармонія, міра, симетрія, естетичні суб’єкт, об’єкт, естетичний смак та ін.

Сфера естетичного — це цілком самостійна сфера людського досвіду, людського духу, яка вінчає собою всю духовно-практичну (пізнавальну і моральну) діяльність людини, знімаючи в ній існують непримиренні суперечності. У сфері естетичного дух людини піднімається до неутилітарного, незацікавленого, безкорисливого споглядання, творчої вільної гри своїми вищими здібностями, супроводжується і завершується естетичним задоволенням.

Естетична діяльність різноманітна, і в сучасному житті вона найбільше проявляється в різноманітних видах дизайну та прикладного мистецтва. Сферами естетичної діяльності є: естетика природи, естетика праці, естетика побуту, естетика людських відносин.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: