Поняття банку

Поняття банку походить з італійської мови, в перекладі означає лавка, стіл. Банкєри – так називали мінял і лихварів в середньовічній Італії.

Банк – це фінансовий інститут, який виробляє різноманітні види операцій з грошима і цінними паперами. Банки – це фінансово-кредитні установи, які надають фінансові послуги уряду, фізичним і юридичним особам. Властивості банків:

  • отримання прибутку;
  • здійснення банківських операцій;
  • відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
  • діяльність на підставі ліцензії держави;
  • відсутність прав на здійснення торгівельної, виробничої чи страхової діяльності.

Види банків не численні: центральні банки та комерційні. Центральні банки регулюють банківську систему на державному рівні, в тому числі випуск національної валюти. Комерційні банки ведуть підприємницьку діяльність у банківській системі.

Комерційні банки бувають трьох типів:

  • інвестиційні банки (інвестиції, цінні папери);
  • ощадні банки (вклади, депозити);
  • універсальні (всі види банківської діяльності).

Функції банків.

  • Зберігання грошей клієнта: перша історично, і досі одна з основних функцій банку.
  • Переказ грошей від одного клієнта до іншого безготівковим розрахунком (шляхом зміни відповідних записів).
  • Кредити (кредити мають стимулюючий вплив на виробничу сферу економіки і підприємництво; крім того, ще один позитивний момент цієї функції – створення додаткової грошової маси).
  • У ресурсах банків залучений і позиковий капітал переважає над власним, що тягне за собою підвищену відповідальність перед клієнтами, вкладниками і кредиторами.
  • Одночасна робота з клієнтами з різних сфер діяльності, в тому числі з суперниками (конкурентами).
  • Ресурси банків складаються з власного капіталу і залучених коштів. Власний капітал – це резервний фонд банку, засіб захисту в разі втрати банком ліквідності та необхідності повернення вкладів.

Власний капітал складається з:

  • статутного капіталу (мінімальний розмір майна банку);
  • фонди за рахунок прибутку;
  • додатковий капітал (дохід на продаж цінних паперів, на курсовій різниці і різниці при переоцінці основних засобів).

Залучення коштів у ресурсах банку – це:

  • депозити фізичних і юридичних осіб;
  • міжбанківські кредити;
  • векселі та облігації банку.

Банківська система.

Банківська система – це комплекс всіх видів національних банків і кредитних установ. Структура банківської системи складається з двох рівнів.

На верхньому рівні центральний або емісійний банк, який регулює діяльність всієї системи. На нижньому рівні комерційні банки (універсальні та спеціалізовані – інвестиційні, ощадні, іпотечні, кредитні тощо).

Головні елементи в інфраструктурі банківської системи:

  • законодавчі норми;
  • регламент здійснення операцій;
  • облік, звітність та обробка баз даних;
  • структура апарату управління (керівництва).

Банківська інфраструктура – це те, без чого не може нормально розвиватися система банків; вона представляє для банків такий же регулятор поведінки, як для людини – моральні та правові норми.

Говорячи про банки та системи банків, не можна не згадати про поняття банківської таємниці – свого роду кодексу честі банку. У деяких країнах всім співробітникам банку заборонено поширювати інформацію про клієнтів, їх рахунках і переміщення коштів.

ПОДІЛИТИСЯ: