Політична еліта — коротко

Термін «еліта» франц. походження «elite» означає «кращий, обраний». Елітарний прошарок суспільства складають великі власники фірм, банкіри (економічна еліта), командний склад армії (військова еліта), видатні вчені та діячі культури (наукова і культурна еліта), великі спортсмени, власники ЗМІ. Однією з частин суспільства є і політична еліта.

Політична еліта – це привілейована група, що займає керівні пости в державі і приймаюча владні, управлінські рішення.

До складу цієї групи входять глава держави, депутати парламенту, міністри, лідери партій, державні чиновники. На відміну від інших суб’єктів політики вони володіють політичною владою, організаторськими повноваженнями, харизмою, високим соціальним становищем і статусом. Політична еліта ділиться на правлячу і опозиційну (контреліта). За займаним посадам на вищу (президент) – середню (губернатор області) – нижчу (глава району).

Механізм формування (рекрутування) і характер політичної еліти визначається типом політичного режиму. В авторитарних державах правляча еліта прагне закріпити своє становище. А в демократичних, навпаки, прагне до оновлення і формується виборним шляхом. Від діяльності еліти залежить хід розвитку суспільства і держави. Вона покликана створювати ефективну політичну систему, підтримувати її стабільність і забезпечувати демократичний шлях розвитку.

Посилання на основну публікацію