Перспективи розвитку суспільства

Суспільство як організована сукупність людей, об’єднаних схожими політичними, морально-етичними та соціальними поглядами, що живуть на одній території, конкретно окресленою географічно, постійно розвивається.

Розвиток суспільства
Основою будь-якого суспільства є єдність його членів. Єдність людей будується на єдності їхніх поглядів, суджень, політичних позицій, а також на єдності мети.

Цілі, переслідувані суспільством, включають в себе устремління кожного конкретного індивіда, але при цьому піднімаються над усіма, тому як мають глобальний характер. Розвиток суспільства неможливо без постановки конкретної мети – іншими словами кожна спільність людей, що має організований постійний характер, має конкретно вироблену установку – програму дій щодо поліпшення різних сфер свого життя або щодо збереження вже наявних.

Таким чином, розвиток суспільства завжди мало за свою основу певну програму, вироблену або зборами всього суспільства або прийняту обраним / призначеним верховним керівником товариства. Програма могла представляти собою:

– Сукупність заходів щодо вдосконалення тих сторін життя суспільства, де все ще присутні негативні тенденції, погіршують життєдіяльність людей;

– Сукупність заходів щодо збереження та стабілізації вже скоєних позитивних перетворень в основних сферах життєдіяльності суспільства: економічної, політичної, соціальної та інших.

Історичні перспективи розвитку суспільства
При різних етапах розвитку європейського суспільства спостерігалися різні цільові установки. Не на всіх історичних етапах суспільство бачило конкретну перспективу у своєму динамічному розвитку.

Якщо розглянути Стародавній Рим і Грецію, тобто період Античності, на предмет наявності мети у суспільства, то у суспільства того часу переважала мету збереження вже діючого державного і соціального порядку.

Всі соціальні і політичні заходи були спрямовані на стабілізацію вже усталених сфер суспільної життєдіяльності. Постановку саме цієї мети можна пояснити високим правосвідомістю древніх громадян, активної громадянської та соціальної позицією, коли члени соціуму брали безпосередню участь у побудові саме того державного і соціального порядку, який вони хотіли бачити.

Перспектива будувалася на збереженні вже діючої ефективної громадської структури. З поширенням християнства в Римській імперії, а потім і по всьому світу, виникла точка зору громадськості про те, що для перспективного розвитку людства необхідно поставити на чільне місце іншу мету: спасіння своєї душі.

Поліпшення побутових сторін життя було підпорядковане мети воскресіння людських душ для Бога і Боголюдини Ісуса Христа. Варто відзначити, що постановка цієї мети була вкрай продуктивною для суспільства, оскільки допомагала раннім християнам, чиє число було вкрай велике, переносити важкі обставини і життєві умови, і робила їх більш життєздатними в порівнянні з елітними шарами римського населення, які воліли комфорт своєму духовному розвитку.

На зміну Римської імперії прийшла епоха європейського Середньовіччя, чиє суспільство впритул перейняло християнське віровчення, хоча значно і спотворивши його. Але, як і у ранніх християн, у більшої частини середньовічного суспільства перспектива свого розвитку закінчувалася вірою в майбутність кожної окремої людини і його перебування в вічності з Творцем.

Головною метою розвитку залишалося очищення душі в земному житті і некорисливість земних благ.

Епоха Просвітництва в історії розвитку людської цивілізації ознаменувалася різким розквітом природничих наук. Релігія поступилася місцем об’єктивного знання, одержуваному досвідченим і аналізаторскім шляхом.

Наука відкривала перед суспільством найширші перспективи якісного зміни всіх сторін життя: від застосування плодів технологічного прогресу для поліпшення важких побутових умов до підняття значущості людства в цілому як царя природи, а відповідно і позитивної громадської свідомості, націленого на успіх і нові звершення.

Сучасні перспективи розвитку суспільства
Нинішній технологічне століття знаменує епоху глобалізації та екуменізму. Світ об’єднується під егідою загальнолюдських цінностей перед обличчям серйозних світових проблем: голодування населення на великих територіях земної кулі, вимирання фауни і негативного впливу технологічного прогресу на природне середовище, зміна клімату, мілітаризація громадських і політичних відносин та інших гострих питань.

Збереження нині існуючих світових відносин практично неможливо без об’єднаного вирішення тих пунктів, які розколюють країни, перешкоджаючи їх продуктивній співпраці. Можна припустити, що метою світової спільноти має стати корінний перегляд військових, економічних і соціальних концепцій під ракурсом політики не окремо взятої держави, а в інтересах населення всієї земної кулі.

Без об’єднання зусиль усіх країн за рішенням найгостріших проблем сучасності перспективи розвитку видаються розмитими і невизначеними.

Посилання на основну публікацію