Освіта, її значення для особистості і суспільства

Освіта – один з ключових соціальних інститутів. Якщо в доіндустріальну епоху освіта була доступна небагатьом, то в наші дні людина, що не має освіти, сприймається як щось дивовижне. Освіта являє собою процес засвоєння людиною систематизованого досвіду попередніх поколінь шляхом сприйняття знань, умінь і навичок.

Отримання освіти є важливим елементом формування людської особистості, допомагає набуття професійних навичок, відіграє важливу роль в процесі соціалізації, сприяє розвитку творчих здібностей людини. Отримана освіта підвищує соціальний статус людини і його самооцінку, розширює його кругозір, збільшує коло знайомств, дає переваги в кар’єрному зростанні. З точки зору ефективного функціонування суспільства і держави необхідно збільшувати кількість людей, які отримують якісну освіту. Серед функцій освіти можна виділити соціальну (передача соціального досвіду і соціалізація особистості), економічну (передача професійного досвіду і формування висококваліфікованих фахівців) і культурну (передача культурного досвіду, розвиток творчих здібностей учнів).
Освіта починається в родині, але в подальшому відбувається в соціальних інститутах, спеціально призначених для цієї мети: дитячих садках, школах, ліцеях, училищах, університетах та т. П. Основним освітнім інститутом є школа, яка єдина з усієї лінійки навчальних закладів є обов’язковим до виконання . Дитячий сад сприймається багатьма як підготовка до школи, без якої можна обійтися, а освіту після школи (середню спеціальну або вищу) не обов’язково.

Законодавство України чільне місце приділяє освіті. Їй, зокрема, присвячено окрему статтю чинної Конституції, яка говорить:

  • 1. Кожен має право на освіту.
  • 2. Яка гарантія загальнодоступність і безоплатність дошкільної, основної загальної та середньої професійної освіти в державних або муніципальних освітніх установах і на підприємствах.
  • 3. Кожен має право на конкурсній основі безкоштовно отримати вищу освіту в державному чи муніципальному освітньому закладі та на підприємстві.
  • 4. Основна загальна освіта обов’язкова. Батьки або особи, які їх замінюють, забезпечують отримання дітьми основної загальної освіти.
  • 5. Україна встановлює  державні освітні стандарти, підтримує різні форми освіти і самоосвіти.

Вперше закон згадує самоосвіта – не зав’язалося на навчальний заклад самостійну діяльність з придбання знань. Для самоосвіти всі бажаючі можуть скористатися мережею безкоштовних бібліотек або ресурсами Інтернету.

Особливі навчальні заклади передбачені для дітей, що залишилися без батьків, а також для дітей, які потребують корекційної навчанні.

Після закінчення дев’яти класів школярі вправі закінчити навчання, отримати диплом про основну загальну освіту і продовжити навчання в системі початкової або середньої професійної освіти. Освіта в 10-11-х класах не є обов’язковим. Закінчивши їх здобувають повну загальну освіту і має право вступати до вищого навчального закладу. Особливістю російської системи освіти є допустимість вступу до вищих навчальних закладів осіб, які отримали середню професійну освіту.

Вища освіта з 2009 року перейшло на нову систему в рамках так званого Болонського процесу, що має на меті зближення систем освіти в країнах Європи. Базове навчання в вузах тепер триває чотири роки, після чого успішно завершили його отримують диплом бакалавра. Частина учнів має можливість навчатися протягом ще двох років для отримання диплома магістра. Для бажаючих отримати вчений ступінь кандидата наук і раніше є можливість вступити до аспірантури, а після неї – в докторантуру і стати доктором наук. До найважливіших тенденціям в сучасній освіті слід віднести його гуманізацію, що припускає відмову від зрівняльного підходу до учнів, облік їх потреб і інтересів і, відповідно, різноманітність послуг їм освітніх послуг. Гуманізацію не слід плутати з гуманітаризацією – також актуальною тенденцією до підвищення ролі гуманітарних дисциплін. Також не можна не помітити тенденції до інтернаціоналізації освіти (зближення освітніх систем різних держав), його комп’ютеризації (використання нових освітніх технологій і телекомунікаційних мереж), підвищенню доступності, що призвела до ліквідації неписьменності в світовому масштабі, зростання тривалості освіти (для підвищення якості фахівців) і його безперервності (що дозволяє працівникам освоювати суміжні або нові спеціальності).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Духовна сфера