Організаційно-правові форми та правовий режим підприємницької діяльності

Згідно зі статтею Цивільного кодексу України, підприємницька діяльність – це самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку. Українським законодавством передбачені наступні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: господарські товариства, господарські товариства, виробничі кооперативи, унітарні підприємства (державні і муніципальні).

Господарськими товариствами і суспільства зізнаються комерційні організації з розділеним на частки засновників статутним капіталом. Майно, створене за рахунок внесків засновників, а також вироблене і придбане господарським товариством чи суспільством в процесі його діяльності, належить йому на праві власності. Господарські товариства можуть створюватися у формі повного товариства і товариства на вірі. Господарські товариства можуть створюватися у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою або товариства з додатковою відповідальністю.

Повне товариство – товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договором займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства і несуть відповідальність за його зобов’язаннями належним їм майном. Такі учасники іменуються повними товаришами.

Товариство на вірі, інакше командитне товариство – товариство, в якому разом з повними товаришами є один або кілька учасників – вкладників (коммандітістов), які несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах сум внесених ними вкладів, і не беруть участі в здійсненні товариством підприємницької діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості внесених ними вкладів. На відміну від ТОВ, в товаристві з додатковою відповідальністю учасники солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до вартості їх внесків, що визначається установчими документами товариства. Число учасників ТОВ не може перевищувати 50 осіб, в іншому випадку вона зобов’язана перетворитися на акціонерне товариство.

Акціонерне товариство – товариство, статутний капітал якого розділений на певне число акцій. Учасники акціонерного товариства не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Розрізняють відкриті (право акціонерів продавати свої акції не обмежена) і закриті акціонерні товариства (акціонери не можуть продавати свої акції без згоди загальних зборів).

Виробничий кооператив, або артіль, – добровільне об’єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й об’єднанні його членами майнових пайових внесків. Принципова відмінність кооперативу від будь-яких інших форм підприємницької діяльності полягає в тому, що він створюється безпосередньо працівниками.

Унітарне підприємство – комерційна організація, яка не володіє правом власності на закріплене за ним власником (державою чи муніципальній освітою) майно. Майно унітарного підприємства є неподільним і не може бути розподілено за депозитними вкладами. У формі унітарних можуть створюватися тільки державні та муніципальні підприємства.

Крім того, кожен громадянин має право займатися підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи з моменту державної реєстрації як індивідуального підприємця. Індивідуальний підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, за винятком майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть також бути інші юридичні особи, для яких ця діяльність не є основною – споживчі кооперативи, фонди, громадські та релігійні організації, установи, асоціації та спілки. Правовий режим підприємницької діяльності встановлюється положеннями Цивільного кодексу України, що випливають зі статті Конституції України: «Кожен має право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності». Підприємницької діяльності переважно присвячені частина 1 і частина 2 Цивільного кодексу України. Зокрема, регламентуються угоди, терміни та позовна давність, право власності та інші речові права, зобов’язання і договори, купівля-продаж та інші основні інститути економічної сфери. Діяльність окремих інститутів може регулюватися окремими законами (наприклад, федеральним законом про товариства з обмеженою відповідальністю).

...
ПОДІЛИТИСЯ: