Міжнародне право — доповідь

Сучасний світ, що характеризується різноманіттям міждержавних відносин економічного, політичного, культурного, екологічного характеру, безумовно, потребує правовому регулюванні. Це регулювання забезпечується нормами особливого значення – міжнародним правом, яке стоїть над внутрішнім законодавством будь-якої держави.

Основними джерелами міжнародного права є:

  • міжнародні декларації та конвенції (наприклад, Загальна декларація прав людини 1948 року, Конвенція про права дитини 1989 р),
  • міжнародні звичаї (наприклад, безперешкодний проліт космічних кораблів через повітряний простір іноземної держави),
  • міжнародні договори,
  • рішення і постанови міжнародних організацій.

Статут ООН займає особливе місце серед джерел міжнародного права, в ньому закріплені основні принципи:

  • гуманізм,
  • справедливість,
  • суверенна рівність держав,
  • невтручання у внутрішні справи держав,
  • непорушність державних кордонів,
  • мирне вирішення конфліктів,
  • співробітництво держав і ін.

Основними функціями міжнародного права є:

  • координуюча (встановлення стандартів поведінки держав у міжнародних відносинах),
  • регулююча (забезпечення функціонування всієї системи міжнародних відносин),
  • охоронна (захист інтересів націй і держав).

За допомогою норм міжнародного права держави встановлюють правила спільного існування в світі і спілкування. Кожною державою розробляється своя Концепція національної безпеки, яка не може суперечити принципам і правилам міжнародного права, також, як і зовнішньополітична діяльність держави.

Міжнародний правопорядок забезпечується самими державами і діяльністю міжнародних організацій:

  • ООН – Організація Об’єднаних Націй, створена для забезпечення співробітництва держав в різних сферах міжнаціональних відносин;
  • ЮНЕСКО – підрозділ ООН з питань освіти, науки і культури;
  • МОП – Міжнародна організація праці, яка регулює трудові відносини. Також є підрозділом ООН;
  • Рада Безпеки ООН – підтримує міжнародний мир, який запроваджує санкції і застосовує силу в разі виникнення загрози з боку будь-якої держави;
  • ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини, який розглядає справи проти держав, які збуджуються фізичними або юридичними особами;
  • Міжнародні трибунали ООН – залучають до відповідальності осіб, які порушили норми міжнародного гуманітарного права.
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Право і закон