Міжнародне гуманітарне право — доповідь

Норми міжнародного права головним чином діють в мирний час. Однак протягом всієї історії людства відбувалися війни і як би не старалися держави – члени ООН уникати їх, збройні конфлікти відбуваються і по сей день. Однак і під час війни права людини знаходяться під захистом особливого розділу міжнародного права, яке називається міжнародним гуманітарним правом. МГП виходить з того, що навіть під час війни повинна бути збережена хоч якась дещиця гуманності і бере під свій захист людини. Все населення країни, в якій відбувається війна, умовно ділиться на які борються (комбатантів) і не б’ються (некомбатантів, до яких відносяться медичний персонал, кухарі, які обслуговують армію, журналісти і цивільне населення). Міжнародне гуманітарне право містить норми захисту не тільки некомбатантів, а й комбатантів.

Джерелами міжнародного гуманітарного права є Гаазька і Женевські конвенції. Гаазька конвенція була прийнята в 1899 і 1907 роках, вона встановлює права і обов’язки воюючих сторін і обмежує застосування засобів і методів війни, що завдають надмірних страждання і збитки. Женевські конвенції про захист жертв війни, прийняті в 1949 р встановлюють:

то, що медичні установи, транспорт і персонал користуються захистом, не можна здійснювати військові дії проти них;
обов’язок гуманного ставлення до цивільного населення, захист цивільних об’єктів (житлових будинків, лікарень, шкіл і т.д.), заборона викликати голод серед цивільного населення;

  • обов’язок армії підбирати на поле більш поранених супротивників і надавати їм допомогу;
  • військовополонених потрібно реєструвати і повідомляти про них державі, за яке вони боролися;
  • заборона на застосування тортур до військовополонених;
  • заборона на застосування зброї, здатного заподіяти людям надмірні страждання;
  • заборона на використання “військової хитрості”, наприклад, на використання емблеми Міжнародного комітету Червоного Хреста для маскування свого транспорту;
  • багато інших правила і закони ведення війни.

Учасники Женевських конвенцій зобов’язані залучати до кримінальної відповідальності осіб, які порушили норми міжнародного гуманітарного права і вчинили військові злочини, наприклад, такі як:

  • тортури військовополонених,
  • жорстоке поводження з мирним населенням;
  • застосування забороненої зброї,
  • безглузде руйнування населених пунктів,
  • знищення культурних цінностей,
  • захоплення заручників,
  • мародерство і ін.

Розгляд подібних справ є компетенцією військових судів всередині держави, а також Міжнародних трибуналів ООН. До військових злочинів не застосовується термін давності. Тобто особа, яка вчинила військовий злочин буде притягнуто до відповідальності в будь-який час після виявлення факту вчинення злочину.

ПОДІЛИТИСЯ: