Міжнаціональні відносини, етносоціальні конфлікти

Ключові слова: міжнаціональні відносини, етнічний конфлікт, культурний плюралізм, міжнаціональна диференціація, міжнаціональна інтеграція, націоналізм.

Безліч націй в сучасному світі вступають між собою в міжнаціональні відносини. Ці відносини різноманітні і багатоаспектний. Від особливостей міжнаціональних відносин залежить стабільність суспільства і держави в цілому.

Міжнаціональні відносини включають два види:
– відносини між національностями всередині держави. Приклад: в Росії відносини між росіянами, білорусами, абхазами, дагестанцями і т.д .;
– відносини між різними націями держав. Приклад: відносини між українцями і французами.

Зазвичай виділяють рівні міжнаціональних відносин:
– міжособистісні відносини між представниками різних націй. Такі відносини найбільш яскраво забарвлені і припускають яскраво виражене індивідуальне початок;
– взаємодія народів різних країн. Така взаємодія є знеособленим (тобто не особистим, а соціальним, між соціальними групами).

Можна виділити форми взаємовідносин націй:
– мирне співробітництво – взаємодія націй, яке приносить користь всім учасникам взаємодії. Способи мирного співробітництва різноманітні. До них можна віднести співпрацю націй в політиці, економіці, культурі, етнічне змішування (стихійне змішування за рахунок міжетнічних шлюбів різних націй, що проживають на одній території), асиміляція (майже повне розчинення одного етносу в іншому за рахунок міжнаціональних шлюбів);
– етнічний конфлікт – зіткнення націй в різних сферах, часто приводить до збройної боротьби. Такі конфлікти часто носять затяжний характер зважаючи на величезну числа учасників і напруженості міжетнічних відносин.

Демократична держава має запобігати таким конфліктам. Найефективніший шлях – визнання рівноправності всіх націй. В такій державі неприпустимі будь-які форми дискримінації (обмеження прав) націй. Так, наприклад, в деяких державах закріплені навіть кілька мов як державних. Приклад: Швейцарія – там державними вважаються німецький, французьку та італійську мови. Так формується культурний плюралізм – різноманіття культур різних націй в одній державі і визнання їх рівноправності. Культурний плюралізм – умова стабільності держави. При культурному плюралізмі нації взаємно збагачують культури один одного. Часто представники однієї нації опановують традиціями і звичками, мовою іншої без шкоди власній культурі. У демократичній державі може бути одна державна мова, який стає мовою міжнаціонального спілкування. Інші нації опановують їм добровільно, не забуваючи і зберігаючи свій. При цьому держава повинна гарантувати право народам на збереження власних мови і культури.

У сучасному світі намітилися дві протилежні тенденції розвитку міжнаціональних відносин:
– міжнаціональна диференціація – процес поділу, роз’єднання націй, виділення і гіпертрофізаціі (перебільшення) національних відмінностей. Часто причиною такої тенденції міжнаціональних відносин стає націоналізм – ідеологія і політика, що передбачає демонстрацію переваги однієї нації над іншою. Крайня форма міжнаціональної диференціації – сепаратизм – збройна боротьба народу за відділення від багатонаціональної держави. Наприклад, в 1990-і рр. окремі збройні формування в Чеченській республіці в складі нашої країни оголосили про своє бажання відокремитися від Росії. Чеченські сепаратисти розв’язали війну, яка тривала кілька років;
– міжнаціональна інтеграція – зближення націй через різні сфери суспільного життя – політичні союзи, діяльність транснаціональних корпорацій (корпорацій, які здійснюють діяльність відразу в багатьох країнах), міжнародні культурні центри, взаємодія різних релігій і культур.

...
ПОДІЛИТИСЯ: