Мистецтво бути собою. Самовиховання

Людина як соціальна істота не просто формується як особистість у процесі соціалізації, але відрізняється здатністю до самовиховання і самовдосконалення.

«Самовиховання – це певний тип ставлення, вчинків, дій, спрямованих на самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу». Це свідомий вплив людини на самого себе у відповідності з обраним в якості прикладу Я-образом.

Головне у визначенні самовиховання – це цілеспрямований і систематичний вплив на самого себе, щоб досягти поставленої мети, досягти певного Я-ідеалу. У процесі самовиховання людина зберігає і розвиває власне «Я», здатність бути самим собою.

Самовиховання виступає у формі самовдосконалення. Самовдосконалення проявляється у двох варіантах: усунення поганих звичок і розвиток здібностей.

Для самовдосконалення потрібні вольові зусилля. Воля – це «спонукання до дій, що не відповідає бажанням людини, як подолання їм себе». «Воля – це здатність діяти відповідно до поставленої мети, виробляючи при цьому внутрішнє зусилля».

Головне, що рухає людиною в процесі самовиховання, – це привабливість мети. Вибір мети і самопізнання – два пов’язаних між собою процесу внутрішнього життя. Гете писав, що «пізнати себе можна шляхом дії, але ніколи – шляхом споглядання. Спробуй виконати свій обов’язок і ти пізнаєш, що в тобі є».

Принциповою умовою самовиховання є його добровільність, а основним правилом самовдосконалення – поступовість. Треба привчати себе до дозованим зусиллям і поступовому досягненню результату.

Самовдосконалення найкраще здійснювати на основі програми самовдосконалення. В ній потрібно визначити і перспективні і проміжні цілі та засоби їх досягнення.

У процесі самовиховання, праці над собою важливо: 1) визначити свою мету (смисл життя); 2) пізнати самого себе (переваги, недоліки, інтереси, захоплення); 3) визначити програму самовиховання; 4) створити свій спосіб життя (визначити свій розпорядок дня, дбайливо ставитися до часу, мати свої життєві правила); 5) тренувати себе, виробляти необхідні навички; 6) здійснювати самоконтроль (оцінити результати роботи над собою; удосконалювати свою програму самовиховання).

Російський педагог К. Д. Ушинський у молодості сформулював для себе правила поведінки. У них були такі положення: спокій; прямота в словах і вчинках; обдуманість дій; рішучість; не говорити про себе без потреби жодного слова; кожен вечір давати собі звіт у своїх вчинках.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: