Мислення і діяльність

Ключові слова: мислення, діяльність, структура діяльності, види діяльності, творча діяльність.

Мислення – це активний процес відображення об’єктивного (тобто існує незалежно від людини) світу в поняттях, судженнях, гіпотезах, теоріях і т.п. Мислення – це процес, що відбувається в корі головного мозку. Тобто воно безпосередньо пов’язане з психічними процесами. Разом з тим, мислення соціально, оскільки використовує закономірності, закони, теорії, відкриті людською практикою, суспільством. Приклад: людина осмислює сутність Всесвіту. Це мислення. З урахуванням сучасного рівня розвитку науки, відкритих закономірностей, теорій він розмірковує про її нескінченності, про те, що неможливо знайти її центр. У Древности, навпаки, людина думала б, що в центрі Всесвіту – Земля – ​​бо то був рівень розвитку науки.

Мислення – складний процес, який може призводити до формування нового знання. Можна виділити особливості мислення:
– воно завжди має особистісним началом. Суб’єкт мислення – людина. Кожна людина має різними здібностями, потребами, інтересами, волею і т.п. – а від цього і залежать розумові процеси. Наприклад, вчений-астроном і школяр осмислюють особливості розташування зірок на небосхилі. Результати мислення, враховуючи їх різний рівень підготовки та професіоналізму, у них, звичайно, будуть різними;
– воно залежить від емоційно-вольової сторони особистості. Мислення найчастіше виникає з волі людини, на основі виникли у нього потреб, інтересів і т.п .;
– воно безпосередньо пов’язане з мовою. Здійснюючи мислення, людина висловлює в мові думки, образи, абстракції і т.п. Словами людина замінює об’єкти дійсності, щодо яких здійснює мислення. Без мови мислення неможливо – інакше в чому висловлювати думки?

Мислення зазвичай розділяється на два види:

– образне мислення – здійснюється з опорою на наочні об’єкти, їх образи. Приклад: в початкових класах дітей часто вчать операції додавання за допомогою паличок або карток – наочно. В силу віку їм поки важко абстрагуватися (піти) від наочності і зробити підрахунок, наприклад, в стовпчик;
– абстрактно-логічне мислення – оперує абстрактними поняттями, символами, знаками. Прикладом такого мислення є використання формул, наукових термінів в процесі пізнання.

Мислення завжди супроводжує діяльності. Діяльність людини тим і відрізняється від інстинктивної поведінки тварин, що вона осмислена. Бобри, що будують греблю, не усвідомлюють суті своїх дій. Тільки людина може бути свідомим того, що він робить. Поведінка тварини може бути доцільним, тобто відповідним майбутнього результату. Бобри при будівництві гребель роблять ті дії, які необхідні для цього. Але такої мети – побудувати греблю – вони не ставлять і не можуть ставити. Діяльність людини тому цілеспрямована, передбачає планування. Людська діяльність також відрізняється від поведінки тварини творчо-перетворює ставленням до навколишнього світу. Тварина використовує предмети природи, що не створює нічого нового, що не закладено природою, на відміну від людини.

Діяльність – цілеспрямована активність людини, яка перетворює об’єкти світобудови. Вчені розробили структуру діяльності:

– суб’єкт – людина, що здійснює діяльність;
– об’єкт – то, на що прямо спрямована діяльність (об’єкт, процес, внутрішній стан людини, соціальні відносини і т.п.);
– кошти – то, за допомогою чого здійснюється діяльність. У гуманістичної філософської науці вважається, що людина не може бути об’єктом або засобом чиєїсь діяльності. Наприклад, об’єктом діяльності лікаря, який лікує хворого, буде не сам хворий чоловік, а його хвороба, суб’єкти – лікар і хворий, а засобами можуть виступати медичні препарати, ліки;
– мотив – те, що рухає людиною в його діяльності. Як мотив можуть виступати потреби, інтереси, ідеали, емоції і т.п. Мотивом навчальної діяльності абітурієнта, який бажає підготуватися до ЄДІ, може бути бажання в подальшому стати авторитетним членом суспільства, підвищити соціальний статус;
– мета – конкретний, запланований, що представляється в розумі суб’єкта результат, досяжний в цій діяльності. Метою діяльності, позначеної в попередньому прикладі (навчання абітурієнта) буде успішна здача ЄДІ і вступ до вузу;
– результат – досягнута мета.

Діяльність людини різноманітна і проявляється в безлічі сфер навколишнього світу. За критерієм об’єкта діяльність можна розділити на наступні види:

– матеріальну діяльність – це діяльність, основний об’єкт якої представлений в матеріальному світі (предмети природи, суспільство, побутові прилади тощо). Приклади матеріальної діяльності – виготовлення стільця теслею, роздруківка документів і т.п.

– духовну діяльність – діяльність, яка передбачає роботу з об’єктами духовного світу (твори, вірші і т.п.). Приклади такої діяльності – написання віршів, прозових текстів, виховання людини і т.п.

Матеріальна і духовна види діяльності взаємопов’язані. Наприклад, тесля, створюючи стілець (матеріальна діяльність), продумує його образ (духовна діяльність). Або: учитель виховує школярів (духовна діяльність), але при цьому він перевіряє зошити, виставляє оцінки (матеріальна діяльність).

По спрямованості, за програмними цілями, діяльність можна розділити на:

– матеріально-виробничу – діяльність спрямована на створення або перетворення об’єктів матеріального світу. Приклади: виготовлення стільця; ремонт автомобіля; реконструкція будинку;

– соціально-перетворювальну – діяльність спрямована на перетворення соціуму, суспільних відносин. Приклади: проведення судової реформи; зміна пенсійної системи країни; прийняття закону;

– ціннісно-орієнтовну – діяльність спрямована на орієнтування в цінностях, формування світогляду, виховання людини. Приклади: діяльність вчителя по вихованню школярів; роз’яснення батьків правил поведінки своїм дітям;

– духовно-теоретичну – діяльність спрямована на створення ідей, духовних об’єктів. які отримують вираз у формі наукового знання, художніх творів і т.п. Приклади: написання віршів; розробка програми дослідження;

– духовно-практичну – діяльність спрямована на збереження, культивування, передачу духовних цінностей. Приклади: освітня діяльність вчителя; робота музеїв зі збереження культурної спадщини;

– прогностичну – спрямована на передбачення можливих наслідків будь-яких явищ, на формування картини майбутнього, складання прогнозів ;. Приклади: прогнозування наслідків природних катаклізмів, детельности астронома, який пророкує рух небесних тіл;

– пізнавальну – спрямована на пізнання чогось нового. Приклади: навчальна діяльність учнів і студентів; дослідницька діяльність вчених.

Існує й інша класифікація видів діяльності:

– спілкування – діяльність по взаємному обміну інформацією, емоціями і т.п. між учасниками. Спілкування – це спільна діяльність як мінімум двох суб’єктів. Спілкування завжди супроводжує будь-який інший спільної діяльності;

– праця – діяльність, головна мета якої – створення або зміна об’єктів матеріального або духовного світу. Трудова діяльність на перше місце ставить результат;

– гра – вид діяльності, головна мета якої – отримання задоволення чи іншої користі від процесу, а не результату. Гра характеризується умовностями, необхідністю дотримуватися правил всім учасниками;

– пізнання – діяльність, спрямована на отримання нової інформації.

При будь-якої класифікації видів діяльності особливо виділяється творча діяльність – це діяльність, спрямована на створення чогось принципово нового, що не має аналогів. Наприклад, якщо вчитель викладає предмет за допомогою традиційних методів, – пояснення, тести і т.п., – то це діяльність духовно-практична, але не творча. Творчої вона буде тоді, коли вчитель буде викладати предмет за допомогою ним же розроблених методів, що не поширених широко в школі. У цьому випадку діяльність носитиме елемент новизни.

...
ПОДІЛИТИСЯ: