Місце науки в культурі суспільства

Особливої уваги потребує питання про місце науки в культурі. Місце і роль науки в житті того чи іншого суспільства багато в чому залежать від його світоглядних, ціннісно-культурних орієнтації. В античності панував філософська картина світу, а наука її доповнювала. В середні віки панував релігійний світогляд. «В Новий час наука змогла сформувати власну картину світу, а науковий світогляд стало ядром новоєвропейської культури». Науковий світогляд – це основа техногенної (індустріальної) цивілізації.

Наукові знання були покладені в основу теорії і практики навчання в навчальних закладах; вплинули на нові етичні концепції та концепції права, на стилі західноєвропейського мистецтва. «В рамках наукових уявлень про світ як раціонально організованої конструкції, яка цілком може бути пізнана і зрозуміла людиною, сформувалася установка на можливість практичного перевлаштування світу. Результатом такого світорозуміння та ініційованих ним соціальних дій стала поява техногенної (індустріальної) цивілізації, з її постійно вдосконалюється технікою, раціональними формами організації праці і методами управління».

Наука почала прагнути до домінування у всіх сферах культури. Однак це мало і негативні наслідки. Відбувалася недооцінка пізнавальної цінності філософії, естетики, релігії. В результаті обеднялась духовність людини і суспільства. Не можна перебільшувати роль техніки, наукової раціональності в цілому. Научні знання без моральної опори стають дуже небезпечними (винахід нових озброєнь, клонування людини). Отже, наука потребує моральної регуляції, в зв’язку з іншими формами культури.

Про негативні тенденції абсолютизації ролі науки в збиток іншим формам культурного життя попереджали багато мислителів Нового часу: Ж. Ж. Руссо, німецькі романтики, С. К’єркегор, Ф. Ніцше, В. Гете.

XX століття з війнами, технологічними катастрофами, соціальними і науково-технічними революціями зміг переконати людство в тому, що ставка лише на науку і техніку не вирішує, а часто і заважає вирішенню суспільних проблем. Розвиток науки має регулюватися ціннісними установками: моральними, правовими, релігійними».

Слід згадати слова в. І. Вернадського: «відділення наукового світогляду і науки від діяльності людини в галузі релігії, філософії, суспільного життя і мистецтва неможливо. Всі ці прояви … необхідні для розвитку науки, є живильним середовищем, звідки наука черпає життєві сили». Дж. Холдейн, відомий фізик XX ст., говорив: «Людина, озброєний тільки наукою, подібний до дитини, що грає з коробкою сірників».

���°�³�����·�º�°...

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Страйк, Заповіт, Закон