Майнові та немайнові права

Майнові права – права учасників правовідносин, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Майно – це сукупність матеріальних цінностей, які знаходяться у власності будь-якого фізичного або юридичної особи або публічно-правового освіти. Власність – найбільш повний комплекс прав, якими може володіти фізична або юридична особа або публічно-правова освіта щодо свого майна. Майновими правами є права власності, право оперативного управління і зобов’язальні права, права авторів, винахідників, раціоналізаторів на винагороду за створені ними твори, і спадкові права. Наприклад, особливим документом, що закріплює виключні права винахідника на зроблену ним винахід, є патент.

Майнові права регулюються положеннями Конституції України і кодексів (Цивільного, Сімейного, Податкового, Кримінального та т. Д.), Прямо або побічно пов’язаними з власністю. В Україні законодавчо встановлені три типи власності, що розрізняються по суб’єктах: державна, муніципальна та приватна. Право на приватну власність – одне з фундаментальних прав людини. Базовою нормою є встановлення статті Конституції України, яка проголошує, що право приватної власності охороняється законом. Кожен має право мати майно у власності, володіти, користуватися і розпоряджатися ним як одноособово, так і спільно з іншими особами. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду, а примусове відчуження майна для державних потреб може бути зроблено тільки за умови попереднього і рівноцінного відшкодування.
Перехід права власності може здійснюватися кількома законними способами: за договором купівлі-продажу, за договором дарування, за заповітом. За виняткових обставин допускається кілька способів примусового відчуження приватної власності: реквізиція (вилучення приватного майна у власність держави або у тимчасове користування для вирішення нагальних завдань, зазвичай у військовій обстановці або іншої надзвичайної ситуації), конфіскація (примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна , яка призначається за рішенням суду як частину покарання за певні кримінальні злочини), націоналізація (примусове переведення з приватної власності у власність держави економічно значущих об’єктів на оплатній або безоплатній основі).

Немайнові права – права учасників правовідносин, нерозривно пов’язані з особою носія і позбавлені майнового змісту. Серед них права на індивідуалізацію особистості (право на ім’я, право на честь, гідність, ділову репутацію і т. П.), Право на забезпечення фізичної недоторканності особи (право на життя, свободу, вибір місця перебування, місця проживання і т. П. ), право на недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів (право на особисту і сімейну таємницю).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Соціальна структура