Криза чи катастрофа?

Чи можна призупинити зростаючий процес забруднення навколишнього середовища? Що для цього потрібно зробити? Ці питання займають сьогодні уми не тільки вчених. Від правильних відповідей на них залежить доля всієї людської цивілізації.

Щоб розібратися в цих нелегких питаннях, корисно звернутися до досвіду минулого, встановити, чи були схожі ситуації раніше і чим вони відрізнялися від сучасних.

Наука дозволяє стверджувати, що екологічні кризи були і в минулому. Історія знає чимало випадків, коли виробнича діяльність людей тягла за собою руйнування екологічної рівноваги, що, в свою чергу, призводило до небажаних для суспільства результатів. У Малій Азії, Месопотамії, Північній Африці люди явно погіршили природу за тисячоліття до початку нашої ери. Про античної Греції говорили, що її могутність з’їли розплодилися домашні кози, об’їдають лісової підріст. Ймовірно, виникнення землеробства на Близькому Сході 12-15 тис. Років тому було саме відповіддю на черговий екологічна криза. Можливо, в цьому районі змінився клімат або зосередилося велика кількість мисливців, яким перестало вистачати видобутку. Перехід до землеробства і тваринництва вивів населення цих місць з кризи. У тих районах світу, які виявилися зіпсовані невмілим господарюванням людини, вогнище цивілізації поступово загасав. Зате він з новою силою і новим блиском спалахував в неосвоєних районах земної кулі. Поступово життєві інтереси людини стали сягати практично по всій планеті. І якщо раніше екологічні кризи охоплювали окремі області Землі, то зараз наближається нова криза, тепер уже глобального, загальнопланетарного характеру.

Таким чином, відмітна риса загрожує екологічної кризи – його загальний характер. Значить, і уникнути цієї загрози можна лише спільними зусиллями всього людства.

Посилання на основну публікацію