Істина – відповідність думки предмету, процес адекватного (вірного) відображення дійсності у свідомості людини.
Істина буває об’єктивна та суб’єктивна, абсолютна і відносна.
• Об’єктивна істина відображає реальний стан речей, що існують в дійсності, незалежно від людської свідомості.
• Суб’єктивна характеризує результат діяльності людського мислення, дає практичне, дійсне знання.
• Абсолютна істина – повне, вичерпне знання про об’єкт дослідження, не спростовують подальшим розвитком науки.
• Відносна істина вказує на кінцівку, обмеженість людського пізнання про світ. Вона залежить від реальних історичних умов свого часу.
Критеріями істини є логіка, практика і теорія.
• Логіка – наука про закони і форми мислення.
• Практика – діяльність людей, під впливом якої перетворюються матеріальний світ і суспільство.
• Теорія – система наукових принципів, ідей, узагальнюючих практичний досвід і відображають закономірності природи, суспільства, мислення.