Інститути громадянського суспільства

Соціальні інститути (громадські інститути) – історично сформовані стійкі елементи суспільного устрою, які беруть на себе реалізацію певних соціальних потреб. Соціальні інститути тісно пов’язані з чотирма основними сферами суспільного життя і класифікуються відповідно до них. Наприклад, з економікою пов’язані інститути власності, грошей, з політикою – інститути влади, армії, самоврядування, до соціальних інститутів відносять сім’ю, шлюб, охорону здоров’я, до інститутів духовної сфери – релігію, освіту, засоби масової інформації.

Кожен з громадських інститутів вводить в відповідну область суспільного життя систему статусів і соціальних ролей (див. 3.12), прийняття яких сприяє стандартизації поведінки людей в соціально типових ситуаціях. При цьому соціальні ролі не залишаються незмінними. Так, в інституті сім’ї ролі матері і батька, історично дуже різні (мати – «охоронниця вогнища», батько – «здобувач»), в XX столітті в значній мірі зблизилися, так що тепер можна говорити про роль батька, чітко протистоїть ролі дитини.

Рольові відносини, що виникають в рамках соціальних інститутів, регулюються нормами, частина з яких закріплена законодавчо, а частина є так званими «неписаними правилами». Наприклад, положення про недоторканність приватної власності закріплено в конституціях більшості держав світу, а норма, що вимагає поваги до літніх людей, відноситься до «неписаним», але її порушення всюди викликає суспільний осуд, хоча і не тягне санкцій з боку державної влади. У суспільстві природним чином формується ієрархія соціальних інститутів. До найважливіших інститутів, на яких базується стабільність суспільства, відносяться влада, сім’я, релігія, власність, освіту. Поряд з ними в кожній з чотирьох сфер існують інші інститути, наприклад інститути дошкільної, середньої, вищої та спеціальної освіти. В рамках інституту середньої освіти можна виділити інститут школи, всередині нього – інститути класу, батьківського комітету, музичного гуртка і т. П.

Кожен соціальний інститут покликаний задовольняти одну або кілька громадських потреб. Наприклад, інститут вищої освіти покликаний в першу чергу готувати висококласних фахівців, інститут збройних сил – захищати державу від зовнішніх ворогів. Неефективне виконання інститутом своїх функцій веде до часткової його заміни тіньовим інститутом. Так, при неефективній роботі поліції її функції (підтримання порядку) в суспільстві можуть виконувати створені громадянами загони охорони правопорядку або навіть кримінальні структури.
Функції соціальних інститутів з часом можуть змінюватися. Так, театр, який виконував в XIX столітті розважальні та комунікативні функції для всіх жителів міста незалежно від соціального і майнового стану, в даний час придбав зовсім інший характер – відвідування театру престижно для людини, яка претендує на місце в інтелектуальній еліті, крім того, наявність театру підвищує статус міста. Характер і співвідношення соціальних інститутів визначають зовнішній вигляд і індивідуальні властивості суспільства. Реформи здійснюються через реорганізацію, скасування і створення нових соціальних інститутів.

...
ПОДІЛИТИСЯ: