Індивідуум в колективі

«Колективна дія – спільні зусилля групи людей». У літературі виділяють наступні типи групової діяльності:

  • 1. Спільно-індивідуальний тип. Приклад: всі в класі отримали завдання на контрольну роботу, але кожен пише її індивідуально. Тут особиста участь проявляється чітко.
  • 2. Спільно-послідовний тип взаємодії. Приклад: спортивні змагання за типом естафети.
  • 3. Спільно-взаємодіючий тип. Приклад: командні ігри, коли успіх залежить від погоджених дій учасників. Тут індивідуальний внесок губиться в загальному результаті.

Спільна справа – це не проста сума індивідуальних дій, а нова якість, що виникає внаслідок наших добровільних зусиль. В умовах спільної діяльності в малих групах важлива психологічна сумісність. Індивідуальні характеристики особистості багато в чому залежать від форм взаємодії, в які люди включені.

Психологічна сумісність – це «взаємне відповідність особистісних властивостей індивідів в групі». «Партнер – це учасник спільної дії». Психологічна сумісність виявляється в симпатії, спільності інтересів і потреб.

Психологічна сумісність виникає на основі симпатії та довіри. Довіряючи партнерам, ми сподіваємося, що не станемо простими знаряддями досягнення чиїхось цілей. Польський письменник С. Лец писав: «Людина успішно винаходив різні знаряддя. Але з історичних часів знаряддям людини був людина».

Вміння колективно розробляти програми спільних дій – ось передумова ефективності групових зусиль.

Схема колективного дії включає: 1) підготовку (або орієнтовну частину); 2) виконавчу частину (реалізацію); 3) аналітичну частину (осмислення результатів).

Підготовка (орієнтовна частина), коли здійснюється ви-” бор цілей, складається план і програма: а) вироблення і висунення цілей; б) складання плану і програми дій. У підготовчий період здійснюється спільно-взаємодіючий тип дій у вигляді групової дискусії. «Дискусія – висловлювання думок по суті обговорюваного питання». Є правила для вьдвижения цілей і складання програми дій (кожен повинен зосередитися на обговоренні, відкласти інші справи; не можна відразу відкидати ті думки, які викликають сумніви; треба активно висловлюватися і спонукати до цього інших).

Реалізація плану (виконавча частина) включає взаємодопомога та взаємодія, а також можлива корекція, зміна плану, програми.

Аналітична частина включає обговорення вкладу кожного, оцінка індивідуальної задоволеності. Обговорюється внесок кожного в загальний результат і індивідуальна задоволеність.

У колективних діях психологічна сумісність, почуття довіри залежать від рівня ділових відносин у тих чи інших соціальних групах.

Номінальна група існує формально і досить короткий термін. Приклад: поїздка пасажирів на міському автобусі. Приблизно те ж саме, що квазі-група.

Група-асоціація має загальну мету діяльності, офіційну структуру. Внутрішньогрупові відносини носять епізодичний характер, взаємодопомога і взаємовиручка рідкісні.

Група-кооперація – є спільна мета і єдність діяльності по її досягненню взаєморозуміння, прагнення до спільних дій. Але психологічне єдність ще не досягнуто. Багато групові зв’язки є нестійкими.

Група-колектив – вищий рівень розвитку психологічних і ділових відносин: високий рівень підготовленості, організованості; психологічне єдність.

Група-корпорація схожа з колективом, але відрізняється груповим егоїзмом, протиставленням іншим групам.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: