Громадянське суспільство і правова держава

Ключові слова: громадянське суспільство, правова держава, суверенітет народу, поділ влади.

Підходів до визначення громадянського суспільства в науці безліч. Найбільш часто виділяють головна ознака громадянського суспільства – свобода від контролю держави і можливість реально впливати на владу. Таким чином, громадянське суспільство – це сфера самовияву вільних громадян, добровільно сформованих громадських організацій, спілок, асоціацій, в яку прямо не втручається держава. Іншими словами – це сфера життя громадян, незалежна держави.

Прикладом прояву діяльності громадянського суспільства є батьківський комітет школи – незалежна структура, яка контролює діяльність навчального закладу, впливає на прийняті директором рішення з урахуванням думки учнів і батьків. Іншим прикладом можна вважати незалежний союз екологів. Громадяни-члени цієї організації беруть участь в мітингах, розробляють і пропонують законопроекти посадовим особам держави в області захисту природи та екології. Влада, приймаючи рішення, змушена враховувати думку незалежних громадських (некомерційних) організацій, які і складають основу громадянського суспільства.

Громадянське суспільство склалося далеко не відразу, та й не у всіх державах воно представлено в даний час. Для його появи необхідні умови:
– гарантії приватної власності як на особисте майно, так і на засоби виробництва. Громадяни ніколи не будуть критикувати дії державної влади, знаючи про те, що вони користуються його майном;
– гарантії індивідуальної свободи і самостійності особистості. Це найважливіша умова, бо якщо не буде свободи – не буде і самостійного прояву громадянами громадської ініціативи;
– демократичний політичний режим. Авторитаризм і тоталітаризм не допускають свободи;
– високий рівень правосвідомості громадян. Тільки такий рівень дозволить громадянам грамотно заявляти про свою позицію тим, від кого прямо залежить політика держави;
– народний суверенітет (верховенство народу в політиці). Для формування громадянського суспільства необхідно, щоб народ відчував можливості впливати на політику, наприклад, через референдум або вибори;
– верховенство і повновладдя народу;
– справедливість законів і обов’язковість їх виконання всіма незалежно від статусів;
– свобода слова і формування громадської думки.

Особливість громадянського суспільства – в переважання горизонтальних зв’язків між людьми. Ці зв’язки припускають конкуренцію і солідарність людей без виділення привілеїв, відмінностей статусів і т.п. Це не владні відносини, які мають на увазі панування одного над іншим – тобто вертикальні зв’язку. Саме горизонтальні зв’язки є базою для розвитку свободи і приватної ініціативи людей.

Можна виділити функції громадянського суспільства:
– захищає людину від можливого свавілля держави і носіїв влади;
– сприяє формуванню демократії, правової держави;
– контролює політику держави і рішення владних органів, не допускаючи несправедливих рішень;
– допомагає вихованню та соціалізації громадян;
– захищає інтереси людей.

Громадянське суспільство нерозривно пов’язане з правовою державою. Правова держава – це держава, обмежена в своїх діях законом і визнає права людини найвищою соціальною цінністю.

Можна виділити ознаки такої держави:
– верховенство права в усіх сферах життя суспільства і діяльності держави;
– ефективна система контролю за дотриманням закону в особі незалежного і справедливого суду, а також прокуратури, поліції і т.д .;
– реальний поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;
– непорушність прав людини як найвищої цінності. У правовій державі випадки порушення прав людини не можуть бути повністю виключені – це неможливо в принципі, проте держава веде ефективну боротьбу з цими порушеннями;
– взаємна відповідальність держави і суспільства;
– політичний та ідеологічний плюралізм (різноманіття політичних ідей, ідеологій, відсутність заборони на них).

Громадянське суспільство і правова держава – найбільші завоювання і цінності сучасності. Їх розвиток – запорука вдосконалення всієї світової спільноти.

Посилання на основну публікацію