Форма держави — доповідь

Форма держави – це внутрішня структура держави, що складається з форми правління, форми державного устрою та політичного режиму. Форма правління характеризує спосіб утворення державних органів, форма державного устрою визначає територіальна будівля держави, а політичний режим визначає засоби і методи управління державою і суспільством.

Існують дві форми правління: монархія (успадковується влада) і республіка (виборна влада). Монархія буває абсолютна і конституційна. В абсолютній монархії монарх править одноособово, зосереджує в своїх руках законодавчі, виконавчі і судові функції, його влада не має обмежень. Приклади абсолютної монархії: Росія до лютого 1997 року, сучасна Саудівська Аравія. У конституційній монархії влада монарха обмежена парламентом. Існує два типи конституційної монархії: дуалістична і парламентарна. У дуалістичної є дві пануючі сили: монарх і парламент. Закони видає парламент, монарх приймає важливі рішення: призначає Уряд, розпускає Парламент, може накласти вето на прийнятий закон. Приклад дуалістичної монархії: Марокко. У парламентській монархії монарх здійснює переважно представницькі функції, а владними повноваженнями не володіє. Наприклад, міністр може не затвердити указ монарха і не виконати його. Тут сильна роль парламенту. Уряд формується парламентом, а призначається монархом. Приклад парламентарної монархії: Великобританія.

Республіка буває трьох типів: парламентська, президентська і змішана. У парламентській республіці сильна роль парламенту. Цей орган формує Уряд з парламентської більшості партій, виносить вотум недовіри Уряду. Фактичним главою держави тут є не президент, а прем’єр – міністр (лідер партії), якого призначає Парламент. Президент в основному виконує представницькі функції (представляє свою державу на міжнародній арені). Але при настанні певних обставин Президент може розпустити Парламент і оголосити дострокові вибори. Приклади парламентської республіки Німеччина, Туреччина. У президентській республіці сильна роль Президента. Він є главою держави і главою виконавчої влади, значить посаду прем’єр – міністра відсутня. Президент не несе відповідальності перед Парламентом і не має права його розпустити. Приклад президентської республіки: США. Змішана або парламентсько – президентська республіка поєднує ознаки перших двох типів. Приклад змішаної республіки: Росія. У нашій країні Президент обирається всенародним голосування, стає главою держави і не входить ні в одну гілку державної влади. Парламент затверджує прем’єр – міністра (главу Уряду), кандидатуру якого представляє Президент. Уряд відповідальний як перед Парламентом, так і перед Президентом. Парламент може винести вотум недовіри Уряду.

Існують три форми державного устрою: унітарна держава, федерація, конфедерація. Унітарна держава має однорівневу систему державних органів і однорівневе законодавство. Це означає, що в державі функціонують єдині центральні органи влади: один Парламент, одне Уряд, один глава держави, а регіональні органи влади відсутні. Також в унітарній державі діють єдина Конституція і єдині закони. З цього випливає, що адміністративно – територіальні одиниці держави (округу, повіти) не володіють суверенітетом і цілком підлеглі централізованим органам влади. З цієї причини Парламент в таких державах має одну палату. Потрібно мати на увазі те, що в рамках місцевого самоврядування автономія допускається. Прикладами унітарних держав є Франція, Греція, Україна, Японія.

Ясно, що унітарна форма устрою можлива лише в нечисленних державах. А в державах з великою чисельністю населення формою державного устрою є федерація – союзна держава. На відміну від унітарної держави федерація має дворівневу систему державних органів (Федеральне Збори РФ – Народні збори РД, Уряд РФ – Уряд Калузької області) і дворівневу систему законодавства (Конституція РФ – Конституція Республіки Адигея). Таким чином, в федерації є центральні та регіональні рівні органів влади і законодавства. Значить адміністративно – територіальні одиниці (суб’єкти) федерації володіють суверенітетом, хоча і обмеженим. Парламент федерації складається з двох палат, нижня палата представляє інтереси суб’єктів федерації. Прикладами федерації є Росія, США, Канада, Бразилія, Німеччина та ін.

Конфедерація – добровільний союз незалежних суверенних держав, створений з метою реалізації економічних, політичних, культурних завдань. Члени конфедерації мають свою державну символіку, столиці, конституції, громадянство. Ознаками даної форми державного устрою є відсутність загальної території, загальних законодавчих та управлінських органів, загального законодавства та громадянства. У конфедерації створюється загальний конфедеративний орган, що складається з делегатів суверенних держав, кожна з яких має право виходу з нього. Приклади конфедерації: сучасні Боснія і Герцеговина, колишній СРСР, Сербія і Чорногорія 2003-2006 років, Арабська Ісламська Республіка (Лівія, Туніс 1974 року). Помилковою є думка про те, що СНД є конфедерацією. Співдружність Незалежних Держав (СНД) є міжнародною організацією.

Посилання на основну публікацію