Поняття федералізму і федерації.
Поняття федералізму означає державний принцип, заснований на визнанні федеративного устрою країни як найбільш бажаного, а також прагнення об’єднати кілька держав в одне, або перетворити існуючий унітарна держава у федеративну (саме останнє стало причиною бойових дій на південно-сході України). Отже, розглянемо поняття федерації.
Федерація (чи федеративна держава) – це вид державного устрою, в якому його складові частини є державними утвореннями. Звичайно, ці утворення не володіють державним суверенітетом (як у випадку конфедерації), але мають максимально широкі повноваження у своїй внутрішній політиці. Їх також називають суб’єктами федерації.
Росія, США, Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Мексика, Бразилія і навіть маленькі Бельгія і Швейцарія – все це федеративні держави.
Ознаки федерації.
- Наявність складових частин – республік, штатів, еміратів, кантонів, земель і т. д.
- Відносини між федерацією та її суб’єктами регулюються федеральною конституцією.
- Зовнішньополітичну діяльність ведуть федеральні органи влади від імені всіх суб’єктів.
- Двопалатна структура федерального парламенту – одна є органом федерального уряду, інша представляє інтереси суб’єктів федерації (це обов’язкова ознака федеративні держави).
- Суб’єкти федерації можуть видавати свою власну конституцію, укази та інші нормативно-правові акти, які будуть легальні на їх території нарівні з федеральною конституцією і федеральними законами.
- Суб’єкти федерації можуть мати свій прапор, герб, гімн і всі інші ознаки держави, крім державного суверенітету.
- Суб’єкти федерації не можуть бути незалежним суб’єктом міжнародних відносин.
Види федерацій.
Відповідно до конституційно-правового статусу суб’єктів виділяють:
- симетричні федерації – з однаковим правовим статусом суб’єктів (США, Німеччина, Австрія);
- асиметричні федерації – у Росії, наприклад, автономні республіки і округи, області, краю, міста федерального значення мають різний конституційно-правовий статус.
За особливостями формування:
- територіальні (за географічною ознакою, наприклад, США, Німеччина);
- національні (за етнічною ознакою, наприклад, Чехословаччина, Югославія);
- комбіновані (містять риси перших двох – Російська Федерація).
За типом освіти:
- конституційні – на базі раніше існуючого унітарної держави (іноді імперії) – Росія, Німеччина, Бразилія;
- договірні – шляхом укладення договору між незалежними державами (США, Швейцарія, з певними застереженнями – СРСР).
За ступенем централізації:
- централізовані (Росія, Німеччина);
- децентралізовані (Швейцарія, яка продовжує іменувати себе конфедерацією, але по суті вже давно є децентралізованою федерацією).
Ще один вид – «м’яка федерація», тобто федерація, суб’єкти якої мають вільне право виходу зі складу (сецесія). Реально існуючі м’які (або пухкі) федерації – Боснія і Герцеговина, а також неофіційно – Європейський Союз. Деякі дослідники вважають, що ще один кандидат на «м’які федерації» – союз Росії і Білорусії. Крім того, такий федерацією повинен був стати оновлений Радянський Союз (Союз Суверенних Держав – на підставі всесоюзного референдуму про збереження СРСР 17 березня 1991 року), але серпневий путч все зіпсував.