Федералізм і федерація. Ознаки та види федерацій

Поняття федералізму і федерації.

Поняття федералізму означає державний принцип, заснований на визнанні федеративного устрою країни як найбільш бажаного, а також прагнення об’єднати кілька держав в одне, або перетворити існуючий унітарна держава у федеративну (саме останнє стало причиною бойових дій на південно-сході України). Отже, розглянемо поняття федерації.

Федерація (чи федеративна держава) – це вид державного устрою, в якому його складові частини є державними утвореннями. Звичайно, ці утворення не володіють державним суверенітетом (як у випадку конфедерації), але мають максимально широкі повноваження у своїй внутрішній політиці. Їх також називають суб’єктами федерації.

Росія, США, Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Мексика, Бразилія і навіть маленькі Бельгія і Швейцарія – все це федеративні держави.

Ознаки федерації.

  • Наявність складових частин – республік, штатів, еміратів, кантонів, земель і т. д.
  • Відносини між федерацією та її суб’єктами регулюються федеральною конституцією.
  • Зовнішньополітичну діяльність ведуть федеральні органи влади від імені всіх суб’єктів.
  • Двопалатна структура федерального парламенту – одна є органом федерального уряду, інша представляє інтереси суб’єктів федерації (це обов’язкова ознака федеративні держави).
  • Суб’єкти федерації можуть видавати свою власну конституцію, укази та інші нормативно-правові акти, які будуть легальні на їх території нарівні з федеральною конституцією і федеральними законами.
  • Суб’єкти федерації можуть мати свій прапор, герб, гімн і всі інші ознаки держави, крім державного суверенітету.
  • Суб’єкти федерації не можуть бути незалежним суб’єктом міжнародних відносин.

Види федерацій.

Відповідно до конституційно-правового статусу суб’єктів виділяють:

  • симетричні федерації – з однаковим правовим статусом суб’єктів (США, Німеччина, Австрія);
  • асиметричні федерації – у Росії, наприклад, автономні республіки і округи, області, краю, міста федерального значення мають різний конституційно-правовий статус.

За особливостями формування:

  • територіальні (за географічною ознакою, наприклад, США, Німеччина);
  • національні (за етнічною ознакою, наприклад, Чехословаччина, Югославія);
  • комбіновані (містять риси перших двох – Російська Федерація).

За типом освіти:

  • конституційні – на базі раніше існуючого унітарної держави (іноді імперії) – Росія, Німеччина, Бразилія;
  • договірні – шляхом укладення договору між незалежними державами (США, Швейцарія, з певними застереженнями – СРСР).

За ступенем централізації:

  • централізовані (Росія, Німеччина);
  • децентралізовані (Швейцарія, яка продовжує іменувати себе конфедерацією, але по суті вже давно є децентралізованою федерацією).

Ще один вид – «м’яка федерація», тобто федерація, суб’єкти якої мають вільне право виходу зі складу (сецесія). Реально існуючі м’які (або пухкі) федерації – Боснія і Герцеговина, а також неофіційно – Європейський Союз. Деякі дослідники вважають, що ще один кандидат на «м’які федерації» – союз Росії і Білорусії. Крім того, такий федерацією повинен був стати оновлений Радянський Союз (Союз Суверенних Держав – на підставі всесоюзного референдуму про збереження СРСР 17 березня 1991 року), але серпневий путч все зіпсував.

ПОДІЛИТИСЯ: