Етнічні спільноти: визначення

Ключові слова: етнічна спільність, етнічна ідентичність, рід, плем’я, народність, нація, діаспора, етнічні меншини.

Сучасне суспільство на Землі являє собою систему взаємовідносин між численними етнічними групами. Число таких груп – як мінімум кілька тисяч.

Етнічна спільність (етнос) – історично сформована на певній території велика група людей, що відрізняється від інших спільністю історичної долі, особливостями культури, єдиною мовою, спільними рисами самосвідомості, історичної пам’яті. Приклади: український етнос, російський етнос, французький і т.д.

Можна виділити етнічні чинники, які зумовили становлення етносу і скріплюють етнічні групи в даний час: спільність території, спільну мову, елементи культури, спільна історична доля, єдина держава, загальні риси менталітету, самосвідомості, історичної пам’яті. Завдяки цим факторам представники одного етносу відчувають свою єдність з іншими представниками цієї ж етнічної групи. Так, український етнос формувався на основі тривалого проживання на одній території (територія розселення східних слов’ян, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Козацька держава, Україна). Скріпними факторами української етнічної групи стала українська мова, загальна історична доля (загальна історія, корінням йде в Давньоруську державу), загальні особливості менталітету, світогляду. Так, про українців часто говорять, що “у них широка душа” – великий розмах проведення свят, щедрість в прояві почуттів і т.п. Навпаки, про німців багато хто відзначає, що це дуже педантичний (люблячий точність) етнос, часто скупий на прояви почуттів.

Важливу роль в скріпленні представників етносу грає етнічна ідентичність – це усвідомлення людьми своєї приналежності до якого-небудь етносу. Так, багато з гордістю говорять “Я – українець”, тим самим ідентифікуючи себе з українським етносом.

На ранніх етапах складання етносу єдиною і природною передумовою його формування була спільність території. Загальна територія зумовлювала спільне господарство, спосіб життя, особливості одягу, побуту. Ці фактори з розвитком етносу формували загальні психічні риси представників одного етносу, їх загальний менталітет. Територія як фактор об’єднання етнічної групи згодом втрачає своє значення. Так, українець, з різних причин переїхавший в США, українцем бути не перестає і продовжує відчувати свою приналежність до української нації. Політико-державні кордони сьогодні не поділяють частина етносу, переселені в інші країни.

Виділяють види етнічних спільнот:
– рід – прототип етнічної групи; група кровних родичів, що ведуть своє походження по одній лінії (по батькові чи матері) від загального предка. Рід як етнічну групу визнають не всі вчені. Швидше за рід є основа формування майбутніх етносів;
– плем’я – невелика етнічна група, що представляє собою сукупність родів, які проживають на одній території, пов’язаних між собою спільними традиціями, обрядами, релігією, усвідомленням спільного походження. При переселенні в інше плем’я людина втрачає зв’язок з “рідним” плем’ям. Приклади племен – кривичі, в’ятичі, поляни, древляни, що розселилися на території сучасної України в давнину. З розвитком відносин між ними і появою держави Русь вони поступово об’єднувалися в єдину давньоруську народність;
– народність – історично сформована спільність людей, об’єднана насамперед спільною територією, мовою, спільними рисами культури і психічного складу;
– нація – найбільша етнічна спільність, що характеризується розвиненими економічними зв’язками, спільністю мови, культури, традицій, менталітету, етнічної самосвідомості. Приклади націй – українці, французи і т.п. У виділенні нації перестає грати роль такий фактор, як спільність території. Окремі частини сформувалася нації можуть зберігати свою національну ідентичність (приналежність до нації) навіть якщо вони розділені політико-державними кордонами (тобто виявилися в іншій державі). Такі частини нації часто утворюють діаспори. Діаспора – частина народу (етносу), яка проживає за межами країни свого походження, що утворює згуртовані і стійкі етнічні групи в країні проживання. Наприклад, в Україні досить великими діаспорами є вірменська, азербайджанська і т.д.

Основними суб’єктами міжетнічних взаємодій сьогодні є нації. Підходи до розуміння сутності нації різноманітні. У зарубіжній науці під нацією часто розуміється согражданство – тобто нація в цьому розумінні представляється як спільнота громадян однієї держави. В цьому розумінні терміну “нація” французами (представниками французької нації), наприклад, можна визнати нащадків африканських переселенців, в даний час мають французьке громадянство. У багатонаціональних державах, в тому числі і в Україні, націю частіше розуміють саме в етнічному сенсі як найвищий ступінь, вид етносу.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Сім’я і шлюб