Економіка як господарство

Економіка як господарство – це діяльність з виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ (товарів і послуг), а також суспільні відносини, що виникають в перерахованих процесах.

Для задоволення людських потреб потрібні блага. Вони бувають:

  • громадськими (блага, що створюються державою: дороги, зв’язок, охорону здоров’я, освіту);
  • природними або неекономічними (блага, що знаходяться у вільному доступі: сонячне світло, тепло, повітря);
  • економічними (блага, що створюються в результаті господарської економічної діяльності).

Економічні блага поділяються на:

  • довготривалі (будинок, машина, меблі, побутова техніка, тобто ті блага, якими ми можемо користуватися протягом декількох років) і короткочасні (продукти харчування, які споживаються повністю);
  • взаємозамінні – субститути (вугілля – газ, чай – кава, сметана – майонез) і взаємодоповнюючі – комплементи (комп’ютер – програмне забезпечення, зубна щітка і паста, автомобіль і бензин);
  • товари (будь-які речі, які продаються і купуються) і послуги (дія, результат якого є об’єктом купівлі-продажу).

У свою чергу товари і послуги бувають матеріальними і нематеріальними. До матеріальних товарів відносяться продукти харчування, одяг, побутова техніка, і інші речі. А матеріальними послугами є прокат, ремонт побутової техніки, перевезення вантажу, будівництво, хімчистка, пошиття одягу і ін. Особливість матеріальних послуг полягає в тому, що їх результати задовольняють матеріальні потреби людини. До нематеріальних товарів відносяться твори літератури, скульптури, наукові відкриття і інші духовно-моральні цінності, які вдягаються в матеріальну форму. До нематеріальних послуг належать послуги репетитора, юриста, страхування, діяльність закладів освіти (школи, технікуми), охорони здоров’я (поліклініки, центри здоров’я), культурного дозвілля (театри, музеї), соціального захисту (центри соціального обслуговування, центри психолого-педагогічної допомоги, реабілітаційні центри). Нематеріальні послуги задовольняють потреби в пізнанні, інформації, консультуванні, тобто духовні потреби.

Економічна діяльність включає чотири взаємопов’язані і взаємозалежні фази:

  • виробництво
  • розподіл
  • обмін
  • споживання

Виробництво – це процес створення будь-якого продукту: товару або послуги, необхідного для задоволення потреби людини.

Розподіл – це процес поділу виробленого економічного продукту або доходу між членами суспільства.

Приклади розподілу: з 100% випеченого в пекарні хліба 60% поставляється в магазини, 35% в шкільну їдальню, 5% витрачається на власні потреби. З коштів держбюджету частину виділяється на розвиток освіти, частина на будівництво доріг, частина на соціальні виплати, частина на підтримку вітчизняного виробництва і т.д.

Обмін – це процес просування продукції від виробника до споживача.

Існують дві форми обміну: бартер і торгівля. Бартер – це натуральний обмін, при якому вироблений продукт обмінюється на інший продукт. Торгівля – це обмін виробленого продукту на гроші, тобто купівля – продаж.

Споживання – це процес використання предметів тривалого споживання (посуд, пилосос, телевізор) або знищення (продовольство) товарів і послуг.

Економічна сфера визначає хід розвитку інших сфер. Бібліотеки, музеї і театри, які є інститутами духовної сфери, створюються в результаті економічного виробництва. Великі бізнесмени прагнуть впливати на владу, беруть участь в діяльності політичних партій. Важливими умовами демократії є ринкова економіка і приватна власність. Від економічного зростання держави залежить добробут людини, сім’ї, суспільства. А високі матеріальні статки сім’ї, забезпеченість житлом впливають на рівень народжуваності і стан здоров’я населення.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Добро