Економічний зміст власності

Ключові слова: право власності, види власності, право володіння, право користування, право розпорядження, націоналізація, приватизація.

Економічні відносини вибудовуються з приводу економічних благ. Однак, самі по собі блага користі не приносять, якщо вони не належать кому-то, точніше – не перебувають у власності. Право власності – право панування особи, групи осіб, організації, держави над річчю; належність речей, матеріальних або духовних цінностей фізичним або юридичним особам, державним структурам і т.п.

Поняття власності передбачає єдність економічного і юридичного змісту. Економічний зміст власності розкривається через поняття володіння, управління і контроль. Воно нерозривно пов’язане з закріпленими в законі компонентами юридичного змісту власності: право володіти, користуватися і розпоряджатися.

Право володіння – право номінально (на папері) називатися власником речі, право фактично володіти предметом. Наприклад, дитина, якій один рік, може мати у власності автомобіль – точніше, володіти ним. У документах про право власності він буде названий власником. Тільки дитина не зможе користуватися автомобілем.

Право користування – право вилучення корисних властивостей з речі, іншого об’єкта власності. Наприклад, людина використовує автомобіль для регулярних поїздок до місця своєї роботи. Тим самим він витягує корисні властивості їх свого об’єкта власності.

Право розпорядження – це право вирішення подальшої юридичної долі речі; можливість змінити її стан; призначення, приналежність. Власник автомобіля може його продати, заповідати, подарувати, знищити і т.п. Це і є приклад права розпорядження.

В науці виділяють наступні форми власності:

– приватна (особиста, індивідуальна – тобто належить одній особі);
– державна (що належить державі);
– муніципальна (що належить місту, сільському поселенню, округу);
– колективна (акціонерна, кооперативна і т.п. – тобто належить одночасно декільком особам з виділенням часток або без виділення).

В Україні визнаються і рівним чином захищаються приватна, державна, муніципальна й інші форми власності – сказано Конституції України. У цьому – головна ознака багатоукладної економіки. Багатоукладна економіка – це економіка, яка відображає все різноманіття форм власності, способів господарювання. У такій економіці присутній на рівноправних засадах державний, приватний і інші сектори. У такій економіці відбувається активний обмін власністю між представниками різних секторів економіки.

В окремі періоди співвідношення між державною і недержавною (приватної, спільної і т.п.) власністю може змінюватися. Так, держава може проводити націоналізацію – звернення приватної власності в державну, конфіскацію власності у юридичних або фізичних осіб та її одержавлення. Націоналізація здійснювалася, наприклад, в Росії після Жовтневої революції. Підприємства, банки стали державною власністю. Протилежністю націоналізації є приватизація – передача власності з рук держави приватним особам. Такий процес в Росії відбувався в 1990-х роках.

...
ПОДІЛИТИСЯ: