Економічні цикли і економічна криза

Поняття економічного циклу.

Поняття економічного циклу є коливання економічної активності, тобто чергування економічного спаду і підйому. Ці стиснення і розширення економіки мають періодичний, але не регулярний характер, тобто суворої циклічності в них немає.

По тривалості існує чотири види економічних циклів:

  • короткострокові (цикли Кітчина) – 2-3 роки;
  • середньострокові (цикли Жюгляра) – 6-13 років;
  • цикли Коваля (ритми Коваля) – 15-20 років;
  • цикли Кондратьєва – 50-60 років.

Фази економічного циклу.

Кожен вид циклів (особливо середньострокові цикли Жюгляра) має чотири активних фази циклу:

  • Підйом (або пожвавлення) – зростання виробництва і зайнятості, темп інфляції – невисокий, впровадження інноваційних технологій.
  • Пік (або вершина) – вища стадія економічного підйому. Безробіття ближче всього до рівня повної зайнятості, максимально задіяні всі ресурси (матеріальні та трудові). Інфляція може посилитися, а насичення ринків посилює конкуренцію.
  • Спад (або рецесія) – скорочення виробництва, інвестиційної та ділової активності. Зростання безробіття. Триває від 3х місяців і більше.
  • Дно (або депресія) – нижча точка економічного виробництва і зайнятості. Зазвичай це фаза не може бути тривалою, хоча бувають і винятки (десятирічна Велика депресія в США).

Причини економічних циклів економісти зазвичай пов’язують з реальною економічною ситуацією в країні. Теорія економічних циклів полягає в тому, що причина спадів і підйомів економіки індустріальних країн пов’язана з появою нових технологій, зміною цін на ресурси та інші реальні фактори. В аграрних країнах причиною спаду-підйому стає урожай або неврожай, коротше кажучи, теж реальні фактори. Ще один вид реальних факторів – форс-мажорні обставини (стихійні лиха, війна, революція тощо).

Рецесія – сама «тонка» фаза економічних циклів, тому що при певних негативних обставин вона може не перейти в депресію, а в кризу. Хоча, можливо, фаза депресії і поняття економічної кризи не зовсім коректно відображені в теорії економічних циклів.

Економічна криза.

Економічна криза – це падіння виробництва в значних масштабах, що супроводжується порушенням балансу попиту і пропозиції на товари і послуги.

Економіка – наука не точна (як математика), але і не гуманітарна (як філософія з її численними теоріями і гіпотезами). Визначення різних термінів у різних авторів в економічній теорії може відрізнятися. Іноді навіть в рамках однієї школи (підручники, статті). Один і той же термін може мати відмінні визначення, або різні терміни можуть мати схожу визначення. Це може ввести в оману того, хто вивчає матеріал, тому єдиний вихід у такій ситуації – власне переосмислення вихідного матеріалу. Поняття фази рецесії, депресії та економічної кризи в різні часи розглядалися по-різному. Цією проблемою класифікації та визначення зацікавився економіст Мюррей Ротбард. Колись, коли визначень таких ще не було, різкі падіння економіки називали просто панікою. Затяжний період паніки стали називати депресією (природно, пам’ятаємо джерело – депресія 1929-1939 років у США).

Потім термін депресія став викликати у людей (вибачте за каламбур) паніку. І в 57-58 роках, під час чергової кризи, «ми перемогли депресію» і вже мали справу з рецесією. Поняття рецесії економістам теж не сподобалося, їм стали називати нешкідливу фазу економічного циклу; а люди після 58-го року пережили кілька «спадів», зате жодної рецесії. Пізніше спад теж був замінений більш толерантними «уповільненнями» економічного зростання, «відхиленнями» економічного розвитку. Сподіваюся, моя іронія зрозуміла, як і те, що весь цей час люди стикалися з одним і тим же явищем – кризою. Як двірника ні назви, хоч оператором мітли, чистіше від цього не стане. Трохи пізніше повернемося до цієї проблематики.

Основні ознаки кризи економіки:

  • збитки в результаті економічної діяльності;
  • колишня модель діяльності більше не ефективна;
  • рішення потрібно прийняти негайно, інакше наслідки будуть катастрофічними;
  • з’являється шанс нового етапу розвитку (іноді – примарний).

Різновиди економічної кризи – фінансова криза (зростання фіктивного капіталу випереджає зростання реального, падіння курсів фінальних активів) і енергетичний криза (обмеженість ресурсів, підвищення цін на енергетичні ресурси, проблеми з видобутком корисних копалин і розробкою нових родовищ).

Економічна криза може мати і позитивні аспекти, тому що в теорії він може оновити існуючу політичну або ідеологічну ситуацію в суспільстві на краще (а може і до гіршого, – ми знаємо кілька таких прикладів).

Повернемося до проблематики термінів «криза» і «депресія». Виходячи з вищезгаданого найрозсудливіше називати економічна криза – найгіршим варіантом фази дна (депресії) у економічному циклі. Простіше кажучи, криза – та ж фаза циклу, що і депресія, тільки більш затяжна і з найгіршими економічними наслідками. Більше того: при такому розгляді криза знаходить своє місце в економічній теорії, як явище не спонтанне, а закономірне, залежне від економічної політики держави у період рецесії. Таке визначення кризи виключає його як стихійне явище. І це вірно, тому що криза завжди можна і потрібно передбачити і попередити.

ПОДІЛИТИСЯ: