Демократія, її основні ознаки та цінності

Ключові слова: демократія, політичний плюралізм, представницькі органи влади, теорія поділу влади, парламент, місцеве самоврядування.

Демократія – політичний режим, сьогодні найбільш затребуваний в розвинених державах. Демократія передбачає визнання принципу рівності всіх громадян перед законом (рівноправності) і свободи всіх людей, активну участь народу в політичному житті країни.

Можна виділити демократію пряму (при якій народ прямо бере участь в управлінні країною – через референдум) і представницьку (при якій жителі країни обирають своїх представників у владу). Зазвичай в більшості країн ці види демократії нерозривно поєднуються між собою і утворюють єдине ціле. Так, наприклад, в Україні періодично проводяться вибори. Народ має право на референдум

Найважливішими ознаками демократії є:
– політичний плюралізм – політичне різноманіття (думок, поглядів, ідеологій, партій). Так, в демократичних країнах встановлена ​​багатопартійність; народ має право створювати нові партії. В Україні також діють кілька десятків політичних партій;
– визнання народу носієм суверенітету і джерелом влади. Це означає те, що народ всередині своєї країни має верховенство і на референдумах може вирішувати долю своєї країни; також від імені народу прийнята конституція, обрані представницькі органи влади. Представницький орган влади – це орган, який обраний народом і представляє його інтереси;
– поділ влади на законодавчу (основна функція – прийняття законів), виконавчу (основна функція – забезпечення виконання законів), судову (головна функція – контроль за виконанням законів). Найважливіша мета поділу влади – не допустити узурпації (захоплення) влади одним органом. При цьому, поділ влади не означає абсолютну їх незалежність один від одного – вони повинні працювати спільно, інакше буде політична криза. З цією метою в кожній країні розробляється система стримувань і противаг – система взаємовпливу гілок влади один на одного;
– вільні і прозорі вибори. У демократичних країнах процедура виборів жорстко регламентована і представляє можливості для участі різних політичних сил, в тому числі і опозиційним (критикують владу);
– право більшості приймати найважливіші рішення і обирати владу одночасно з визнанням права меншості на опозицію (критику влади). На виборах перемагають ті, кого підтримують більшість. Однак це не означає придушення волі і думки меншості;
– гласність дій державних органів та посадових осіб, можливість безперешкодного контролю за ними з боку суспільства. Це можливо при визнанні прав незалежних засобів масової інформації, заборони цензури, щоб захищати свободу слова;
– визнання прав народу на місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування зазвичай не входить в систему органів державної влади і являє собою соціально-управлінський інститут, створений для вирішення жителями району або міста місцевих проблем (дороги, освітлення вулиць тощо).

Демократію не слід ідеалізувати. Справжня демократія можлива в тих країнах, в яких народ має достатній рівень політичної культури, панує соціальна стабільність і повагу один до одного. Демократія в країнах, що розвиваються нестабільно, тільки що подолали революційні потрясіння, може привести тільки до ослаблення влади і посилення напруження соціальних конфліктів. Відомий російський філософ Н.А. Бердяєв написав з приводу демократії: “Демократія – найгірша з усіх політичних систем, але кращої на даний момент не придумали”. Цими словами він підкреслив, що у демократії безліч недоліків, але кращого політичного режиму поки не придумано.

Посилання на основну публікацію