Арес

У міфології Стародавньої Греції Арес – це бог війни, одне ім’я якого викликало жах у греків. Він був нелюбимим сином Зевса і Гери. Найцікавіше те, що Арес на відміну від Афіни Паллади був богом підступною, віроломної, війни заради війни.

Огидним було те, що Арес відчував ненависть до Ейрене, богині світу. При цьому він не розлучався з Еріда, злісної богинею розбрату, в люті відкидаючи іншу Еріду, яка шанувалася людьми і змушувала змагатися їх не в битвах, а в мирній праці. Арес не був схожий на інших небожителів, тому не дивно, що його походження викликало постійні суперечки, а місцем народження вважалася Фракія.

Боги любили спостерігати за тим, як смертні борються між собою, іноді вони спускалися на землю і допомагали своїм улюбленцям. А Арес сприймав війну як сенс свого існування, він ніколи не замислювався над тим, чи справедлива вона. Побачивши крові він входив в раж і починав вбивати всіх підряд, без розбору. Еніо постійно супроводжувала Ареса, вносячи сум’яття на поле бою.

Іноді Арес під час битви видавав крик як дев’ять чи десять тисяч воїнів. Коли воїни чули цей крик, вони перетворювалися в справжніх вбивць і нікого не щадили: ні жінок, ні старих, ні дітей.

Звичайно ж, люди вважали, що у всіх їхніх бідах винен Арес. Їм в голову прийшла думка про приборканні бога війни. Однак мало того, що він був могутній, він був ще й невидимий, тому впоратися з ним було дуже нелегким завданням. Люди попросили допомоги у двох велетнів, які схопили Ареса, скрутили його і кинули до в’язниці. Бог війни перебував в полоні тринадцять місяців. Щастя людей тривало б і більше, якби не мачуха велетнів, яка видала місце ув’язнення Ареса, і Гермес визволив його з полону.

Арес став таємним суперником працьовитого Гефеста на Олімпі. Крім того, він був ще й коханим його законній дружині Афродіти. Божевілля війни з’єдналося з безумством війни, що не віщувало нічого доброго. В результаті народилися Деймос (Жах) і Фобос (Страх), які стали вічними супутниками війн. До породженням Ареса відносили також одну з іриній, богинь кривавої помсти, і дракона, з яким бився фиванский герой Кадм. Арес грішив і зв’язками зі смертними жінками, від яких народилися герої.

Афіна більше всіх ненавиділа Ареса. Вона була богинею чесної і справедливої ​​війни. Якось раз вона майстерно направила проти нього спис героя Діомеда, яке пробило Аресові живіт. З диким виттям бог війни відправився на Олімп і став скаржитися на Афіну. Однак Зевс нічого й чути не хотів від Ареса, заявивши, що його покарано справедливо і заслуговує на те, щоб знаходитися не на Олімпі, а в тартарі.

Коні Ареса носили відповідні войовничі імена: Блиск, Полум’я, Шум, Жах. Атрибутами бога війни були спис, палаючий факел, собаки, шуліка.

Посилання на основну публікацію